Деякі батьки думають про стійкість як про рису характеру, яка або є, або немає, проте правда в тому, що “вона набагато динамічніша”.
Психологиня розповіла, як розвинути в дітях стійкість / фото ua.depositphotos.com
Дітям потрібно допомагати розвивати стійкість, щоб справлятися з неминучими життєвими невдачами.
Деякі батьки думають про стійкість як про рису характеру, яка або є, або її немає, проте правда в тому, що “вона набагато динамічніша”, розповіла Това Кляйн, дитячий психолог, директорка Центру розвитку малюків Барнардського коледжу, пише CNBC.
За словами фахівця, стійкість – це “здатність адаптуватися, пристосовуватися, бути гнучким, зустрічати все на своєму шляху, з відкритістю”. “Це важко для всіх, але це [особливо] важко для дітей, і це те, що розвивається з часом”, – зазначила вона.
Відео дня
За словами експертів, потрібно допомогти дітям відточити цю навичку, оскільки стійкі діти матимуть сили оговтатися від невдач і мотивацію йти далі. “Ми хочемо, щоб діти могли справлятися з труднощами, викликами або поганими речами, що зустрічаються на їхньому шляху. Щоб вони відчували, що можуть із цим впоратися, і хтось поруч, щоб допомогти”, – прокоментувала психологиня.
Вона назвала п’ять ключів до виховання стійкості в дітях.
1. Зміцнення довіри
Одним із найважливіших аспектів стосунків між дітьми та батьками є довіра. Щойно дитина повірить, що батьки будуть поруч із нею і підтримуватимуть, незважаючи ні на що, вона зможе розвинути впевненість у собі.
Навчання дитини того, що вона може покластися на вас навіть у найважчі моменти, допоможе їй залишатися сильною, коли вона зіткнеться з труднощами. “Вам потрібні невдачі та розриви, щоб показати дитині, що ці стосунки можуть відновитися. І саме в цьому полягає сила”, – поділилася фахівець.
2. Регулювання емоцій
Діти мають довіряти своїм батькам достатньо, щоб відкрито говорити про те, що вони відчувають, особливо у важкі часи, сказала Кляйн. Так само батьки повинні звертати увагу на емоції своєї дитини і визнавати їх, запитуючи, чи турбує їх щось, коли вони здаються пригніченими, а потім підтверджувати їхні почуття.
Щойно діти відчують себе комфортно, говорячи про свої емоції, батьки можуть допомогти їм навчитися регулювати ці почуття. За словами експертів з виховання дітей, у міру дорослішання діти, які краще справляються зі своїми емоціями, з більшою ймовірністю будуть стійкими, коли зіткнуться з труднощами.
3. Розвиток незалежності
У міру того, як діти ростуть і стають більш впевненими в собі, вони прагнуть відокремитися від своїх батьків. В ідеалі, розвиток цієї незалежності включатиме в себе щось більше, ніж просте звільнення дітей і побажання їм удачі.
Дітям і підліткам потрібна впевненість у тому, що їхні батьки все одно поруч. Кляйн рекомендувала батькам дотримуватися “авторитетного” стилю виховання, за якого батьки поступово надають своїм дітям більше автономії, встановлюючи чіткі правила та очікування.
4. Зв’язок з іншими
Будьте проактивні, допомагаючи своїм дітям відточувати соціальні навички. Кляйн рекомендує: плануйте ігрові зустрічі та групові прогулянки, грайте в ігри, що вимагають командної роботи.
Також моделюйте хорошу поведінку. Демонстрація стійкості за допомогою соціальних навичок може виглядати як шаноблива незгода з чоловіком чи дружиною або навіть спокійне вирішення конфлікту з незнайомцем замість того, щоби втратити самовладання.
5. Бути зрозумілим
Дитина має почуватися повністю прийнятою, щоб любити себе. Важливо бачити свою дитину як окрему особистість і відповідним чином коригувати свої очікування, сказала Кляйн. Вона рекомендує батькам зайнятися самоаналізом, коли вони надмірно критикують своїх дітей.
Інша стратегія, яку рекомендують багато психологів – хвалити процес вашої дитини, а не результати. Увага до їхніх зусиль може допомогти їм побачити, що їх цінують, навіть якщо вони отримують низькі бали на тестах у школі.
Самоаналіз і переосмислення очікувань можуть бути “важким процесом” для багатьох батьків, зазначила Кляйн, “але це справді ключова частина виховання дітей: чи можемо ми бачити їх такими, якими вони є, приймати їх такими, якими вони є?”.
“Це справді основа, щоб допомогти дитині стати порядною людиною, тією, хто може постояти за себе і бути впевненою в собі”, – наголосила психологиня.