Попри складні безпекові умови, українські аграрії продовжують працювати і, станом на тепер, уже засіяли близько 5% від плану ярих культур. При цьому продовольчій безпеці держави нічого не загрожує.
Як передає Укрінформ, про це в інтерв'ю Українському Радіо повідомила керівниця аналітичного відділу "Український клуб аграрного бізнесу" Світлана Литвин.
"Продовольчій безпеці Україні нічого не загрожує по жодній позиції", – запевнила Литвин.
Вона розповіла, що українські аграрії продовжують сіяти попри складні безпекові умови. На окупованих територіях втрачено близько 22-24% ріллі. Але торік посівна відбулася, і за результатами 2023 року вдалося отримати дуже гарні показники врожайності.
За словами експертки, навіть в умовах війни Україна залишається найбільшим світовим виробником і експортером соняшникової олії: "Відповідно в Україні олійні культури вирощуються, тут же переробляються і фактично ми експортуємо продукт з доданою вартістю, який має менші обсяги і більше заробітку. Однак немає підстав говорити, що Україна повністю переключиться на олійні культури. Ми продовжуємо вирощувати пшеницю, ячмінь і кукурудзу".
При цьому кожен аграрій самостійно вирішує, що він буде сіяти.
"Однак, продовольчій безпеці України нічого не загрожує по жодній позиції. Якщо ми мали певні проблеми з деякими видами овочів на початку війни, через частково окупований Південь, то зараз овочі вирощують майже по всій території України. Активно підключилася Західна і Центральна Україна. Тому немає підстав говорити, що щось страждає. Приблизно 60-70% того, що ми вирощуємо, ми експортуємо і таким чином наповнюємо бюджет країни", – зазначила Світлана Литвин.
Вона також зауважила, що виняток становлять лише нішеві культури: "Наприклад, гречка, обсяги виробництва якої в нас постійно стрибають то вгору, то вниз. Відповідно, коливаються і ціни. Так само з цукровими буряками та іншими позиціями".
Стосовно прогнозів на урожай нинішнього року представниця аграріїв сказала, що озимі непогано перезимували, втрати мінімальні, а "це похолодання, що ми маємо зараз, жодної загрози теж не несе. Культури можуть трішки пригальмувати свій розвиток, але суттєвої шкоди не буде. А дощі навесні – це дуже добре".
Щодо відкриття "зернового коридору" експерт пояснила, що це дало мінімально необхідні кошти. Фактично з жовтня Україна почала самостійно експортувати власним "зерновим коридором", і з того моменту це стало економічно доцільно.
"Коли більш-менш повноцінно запрацювали три морських порти Одеської області, експорт став більш прогнозований, з меншими логістичними витратами. І саме це дало віру українським аграріям, що продукцію, яку вони виростять у 2024 році, буде можливість експортувати. Однак проблема фінансування залишається дуже гострою. На світовому ринку падають ціни на всі види зернових і олійних культур. Це призводить до того, що необхідного рівня прибутковості немає. Є державні програми надання кредитів, і аграрії ними активно користуються, щоб заповнити певні прогалини", – розповіла керівниця аналітичного відділу "Український клуб аграрного бізнесу".
Вона додала, що через польські кордони експортується не більше 5% всіх видів агропромислової продукції. Це небагато. Але це критично для тих видів товарів, які "ми не можемо возити морем. Наприклад, м'ясо птиці, ягоди, мед і так далі. Тобто ці позиції йшли переважно через польський кордон. І зараз страждають передусім ті експортери, які не можуть експортувати свою продукцію через морські шляхи".
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів започатковує нову програму компенсації, в межах якої невеликі фермерські господарства на деокупованих територіях та аграрії в громадах, де велися бойові дії, зможуть отримати 8 тис. гривень на гектар своїх оброблюваних угідь.