Існують методи порятунку від стресу, які не вимагають усамітненні і навіть заплющування очей.
Стрес може застати людину зненацька – в найменш підходящий момент / фото ua.depositphotos.com
Стрес може вразити вас де завгодно: під час зустрічі з людьми, у переповненому вагоні метро чи в кафе. І коли це стається, знайти хвилину спокою може здатися неможливим, особливо, якщо ви не хочете привертати до себе увагу. Однак американський психолог, доктор філософії Марк Треверс на шпальтах Forbes розповів, що існують “приховані методи” порятунку від стресу.
“Що робить ці стратегії особливо потужними, то це їх практичність і доступність. Вони не потребують тихого простору, спеціального обладнання чи навіть заплющування очей. Натомість вони ідеально вписуються у ваше повсякденне життя, дозволяючи вам контролювати свій стрес, де б ви не були”, – пояснив психолог.
Ось які п’ять простих способів заспокоїти себе пропонує фахівець.
Відео дня
1. Обведення долоні
Покладіть одну руку на поверхню або тримайте її перед собою. Вказівним пальцем іншої руки обводьте контур пальців. Повільно ковзайте вгору одним пальцем, коли вдихаєте, а потім проведіть вниз іншим боком, коли видихаєте. Методично переходьте від пальця до пальця, зберігаючи рівний ритм. Повторіть процес стільки разів, скільки потрібно.
Ця техніка створює тактильний якір, який відволікає вашу увагу від стресових думок і переспрямовує її на відчуття вашої шкіри та ритм дихання. За словами психолога, ця взаємодія активує парасимпатичну нервову систему, уповільнюючи серцевий ритм, знижуючи артеріальний тиск і сприяючи розслабленню.
2. Постукування пальцями
Це простий, непомітний метод, який діє, як кнопка ментального перезавантаження, розриває коло надмірних думок, стверджує Треверс.
Тримайте одну руку нерухомо та великим пальцем цієї руки послідовно постукуйте по подушечках кожного пальця: вказівного, середнього, безіменного, мізинця – і назад. Відрегулюйте швидкість відповідно до свого рівня стресу: повільніші натискання можуть заспокоїти, тоді як швидкі – зарядити енергією.
Постукування забезпечує потужне сенсорне відволікання, яке переміщує вашу увагу зі стресу на фізичні відчуття від руху.
3. Використання “точок тиску”
Дослідження 2024 року показує, що задіяння певних точок тиску може допомогти звільнитися від накопиченого напруження та сигналізувати вашому тілу, що настав час розслабитися.
Одна ефективна точка тиску розташована в центрі вашої долоні. Використовуйте великий палець протилежної руки, щоб обережно, але міцно натиснути на це місце. Тисніть приблизно 10 секунд, а тоді відпускайте. Інший варіант – це м’язиста ділянка між великим і вказівним пальцями. Натисніть і утримуйте, щоб отримати аналогічні результати.
4. Погойдування
Легке погойдування заспокоїть вашу нервову систему. Ця техніка імітує заспокійливий рух погойдування, який люди пам’ятають з дитинства.
Обережно переміщуйте свою вагу з боку на бік на стільці, якщо ви сидите, дозвольте тілу знайти повільний природний ритм. Якщо стоїте – злегка погойдуйтеся, переносячи вагу між стопами. Рух повинен бути органічним і заспокійливим, а не вимушеним.
Дослідження 2016 року показало, що вестибулярна стимуляція за допомогою гойдалок значно покращила рівень тривоги, рівень стресу, артеріальний тиск. Також покращилися частота дихання і якість сну.
5. “Самообійми”
Обійми викликають вивільнення окситоцину – гормону, пов’язаного зі зняттям стресу. “Самообійми” можуть дати подібні результати.
Схрестіть руки на грудях, ніби обіймаючи себе. Зіпріться руками на плечі й обережно, рівномірно натискайте. Затримайтеся в цьому положенні на кілька повільних вдихів, відчуйте тепло і важкість вашого дотику.
Дослідження показують, що схрещування рук над середньою лінією тіла зменшує інтенсивність болю. Тиск від самообіймів імітує відчуття того, що вас хтось обіймає, активуючи парасимпатичну нервову систему. Це допомагає зменшити реакцію “борись або тікай” на стрес і знижує рівень кортизолу, створюючи відчуття безпеки й комфорту.
Раніше УНІАН розповідав, як перестати кричати на дітей. Дитяча психологиня Беккі Кеннеді пояснила, що кричати час від часу можна, але це може мати довгострокові негативні наслідки. Маленькі діти можуть помилково прийняти короткочасний спалах гніву батьків за щось більш серйозне та постійне.
Тому батькам потрібно швидко попросити вибачення і назвати почуття, які змусили їх вийти з себе. Вона називає цей процес “виправленням”, і він покликаний заспокоїти дитину – дати їй зрозуміти, що батьки люблять її, навіть коли зляться, і змоделювати позитивну, відповідальну поведінку.