Засуджувати і соромити дитину – це недієво, стверджує Керолайн Флек.
Експертка радить батькам чути своїх дітей / фото ua.depositphotos.com
Коли ваша дитина поводить себе занадто зухвало чи категорично не погоджується виконати якесь прохання, важливо не засуджувати і не соромити, а спробувати вислухати її думку з приводу такої поведінки, вважає психологиня Стенфордського університету Керолайн Флек. Про це пише Make.it.
За її словами, коли дитина влаштовує істерику в магазині чи відмовляється вранці вставати з ліжка, у батьків передусім виникає спокуса лаяти та перелічувати всі причини, чому така поведінка неприйнятна.
Але виявляється, така розмова може бути не найкращим підходом для виправлення ситуації. Замість цього психологиня радить батьками іншу стратегію – почути дитину. Адже коли вона знатиме, що її чують і їй не буде соромно за свої вчинки – вона буде більш готова змінювати свою поведінку.
Відео дня
Флек стверджує, що використовує цю стратегію із власними дітьми. Наприклад, замість того, щоб дорікати дочці за те, що вона хоче займатися своїми справами, а не спорожнити посудомийку, як її попросили, Флек просить пояснити, чому вона так засмутилася, коли почула прохання.
Вислухавши і підтвердивши – мовляв, так, ніхто не хоче займатися домашніми справами, – ви уникаєте осуду, наголошує експертка і додає: лише після цього варто починати пояснювати вашій дитині, чому необхідно виконувати певні обов’язки.
Діти, які виросли в середовищі, де їхні емоції постійно принижуються, можуть почати відчувати сором, що не є продуктивним, вважає соціолог і професор Колумбійської школи бізнесу Адам Галінскі.
На його думку, сором не заохочує до критичного мислення чи вирішення проблем, а “виснажує і дестабілізує”. Водночас експерт не заперечує, що іноді почуття провини може спонукати дітей шукати рішення.
Раніше УНІАН розповідав про 5 згубних “помилок мислення”, які руйнують вашу психіку.
Як пише психолог Марк Треверс, варто вчасно виявляти ці помилки мислення і зрозуміти, як замінити їх здоровішими моделями мислення, які надихають, а не посилюють негатив.
Зокрема він радить відмовитися від “чорно-білого мислення”, за якого ви схильні розглядати ситуації, людей або результати у крайнощах. Такий жорсткий спосіб мислення не залишає місця для недосконалостей, які притаманні людині й необхідні для справжнього зростання та прогресу.