Вибори є важливим інструментом демократії, проте у період війни вони можуть стати загрозою для національної безпеки. В умовах активних бойових дій цей процес перетворюється на потенційний інструмент зовнішнього впливу, що здатен підірвати стабільність країни. Саме тому в жодній розвиненій державі вибори не проводяться під час війни. Це добре розуміли у США: після нападу на Перл-Гарбор у 1942 році питання про дострокові вибори навіть не піднімалося, повідомляє “Кіровоград Кропивницький” з посиланням на YIGAL LEVIN.
Попри це, сьогодні міжнародні партнери наполягають на проведенні виборів в Україні, хоча не висувають аналогічних вимог до Росії, де править авторитарний режим. Це свідчить про те, що справа не у дотриманні демократичних принципів, а в політичній вигідності для певних сил. Українське керівництво відмовляється йти на поступки агресору, що викликає незадоволення не лише в Кремлі, а й у деяких західних політичних колах.
Зеленський як незручний лідер для Москви та Вашингтона
Президент Володимир Зеленський є фігурою, яка не відповідає очікуванням ані Володимира Путіна, ані Дональда Трампа. Обидва ці політики звикли до передбачуваних ігор: Путін — колишній офіцер КДБ, Трамп — бізнесмен, що звик до жорстких переговорів. Зеленський не вписується у їхню систему координат, що робить його незручним гравцем для обох.
Однак головна проблема виборів у час війни полягає в тому, що суспільство, виснажене затяжними бойовими діями, може підтримати політичні сили, які обіцяють швидке завершення конфлікту. У такому випадку ризик поступок перед агресором суттєво зростає.
Вибори як загроза проросійського реваншу
Проведення голосування у воєнний час створює небезпеку приходу до влади сил, які готові поступитися державними інтересами заради формального “миру” на умовах ворога. У таких умовах кандидати, що виступають за мобілізацію та боротьбу до перемоги, опиняються в меншості, тоді як популістські гасла про “мир за будь-яку ціну” можуть отримати підтримку.
Історія показує, що у кризові періоди суспільство схильне голосувати за політиків, які обіцяють прості рішення. Саме цю слабкість українського суспільства намагається використати Кремль, просуваючи наративи про “нелегітимність” влади в Києві. Насправді ж питання не у виборах, а в намаганні Росії дестабілізувати Україну зсередини, змусивши її піти на поступки.
Війна – це боротьба за виживання, а не за формальності
У період війни головним пріоритетом держави є її виживання, а не дотримання стандартних демократичних процедур. Наприклад, Ізраїль не скасовує обов’язковий військовий призов навіть у найтяжчі періоди, адже це поставило б під загрозу його безпеку. Аналогічна логіка працює й щодо виборів: під час війни суспільство прагне миру, що робить його вразливим до маніпуляцій з боку ворога.
Росія неодноразово використовувала демократичні механізми для втручання у внутрішні справи інших країн, підриваючи їхню стабільність зсередини. Якщо Україна зараз погодиться на вибори, то ризик втрати суверенітету стане значно вищим, ніж загроза військової поразки. І ця поразка буде не на полі бою, а за столом переговорів, де доля країни може вирішитися без жодного пострілу. Зеленський відповів, чи підуть українці на вибори.