Три лютих роки Наприкінці третього року великої війни енергетики забезпечують українцям тепло та світло попри постійні російські атаки
Українська енергосистема стала мішенню для російських атак майже з перших хвилин повномасштабної агресії РФ. Окупація та руйнування електростанцій, підрив дамби Каховської ГЕС, удари по високовольтній інфраструктурі – це частина терористичної стратегії загарбників по відношенню до України. Вони хочуть залишити без світла та тепла домівки, лікарні, школи, намагаючись таким чином зламати спротив українців. Та вже три роки як ми не піддаємося терору росіян. У річницю початку великої війни Укрінформ згадує, що пережили українські енергетики за ці роки, та розповідає, як сьогодні вони забезпечують нас енергією попри постійні російські атаки.
ПЕРШИЙ РІК БОРОТЬБИ ЗА СВІТЛО
Ніч на 24 лютого 2022 року. О 1:32 українська енергосистема завершила від’єднання від російської та білоруської, щоб три доби працювати в ізольованому режимі. Це мало бути одне із випробувань для подальшої синхронізації із європейською енергосистемою.
Але вже о 4:00 ранку 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне російське вторгнення. Й енергетика одразу стала однією із цілей для атак агресора. Вдень на територію Каховської ГЕС зайшли невідомі особи, на греблі стояли танки без розпізнавальних знаків. Загарбники увійшли також на Чорнобильську атомну електростанцію.
Герман Галущенко
Енергетики та Кабінет Міністрів все ж вирішують, що по закінченню випробування українська енергосистема не поновить свого зв’язку із енергосистемою країни-агресора. “Повернення енергосистеми України в об‘єднану з Росією та Білоруссю мережу після випробувань було заплановане на 27 лютого. Водночас ворог відкоригував наші плани. Сьогодні підписано наказ Міненерго про відмову від приєднання до енергомережі російських окупантів”, – повідомив міністр енергетики Герман Галущенко 26 лютого.
А вже у березні, через три тижні роботи в ізольованому режимі, українська енергосистема стала частиною європейського об’єднання ENTSO-E.
За даними НЕК “Укренерго”, за перші місяці повномасштабної війни Україна втратила 20% енергосистеми. Запорізька АЕС була окупована 4 березня 2022 року й уже у вересні того ж року повністю припинила виробництво електроенергії. А це була чверть усієї вітчизняної генерації.
В окупації опинилися об’єкти “зеленої” енергетики. За тодішньою оцінкою Асоціації відновлювальної енергетики, під загрозою знищення опинилося близько половини сектору ВДЕ в Україні. При цьому якщо частка сонячної генерації у зоні бойових дій становила 37%, то частка вітрогенерації сягала 89%.
Але це був лише початок…
Увечері 11 вересня 2022 року росіяни завдали ракетних ударів по енергооб’єктах на Харківщині. На одній із підстанцій загинуло двоє працівників Укренерго: диспетчерка Світлана Курилович та електромонтер Олександр Холодний. У Харкові через обстріл теплоелектроцентралі загинуло двоє людей. Місто та область залишилися без світла.
Згодом енергетики неформально назвали це “тренувальним” обстрілом. Починаючи з 10 жовтня 2022 року, українські електростанції та високовольтні підстанції регулярно опинялися під масованими повітряними атаками. Для ударів росіяни використовували все, що мали: як ракети різних типів, так і дрони, що були придбані в Ірані.
Найбільш пам’ятною стала атака 23 листопада 2022-го, коли через навмисні удари по підстанціях, ключових для атомних електростанцій, усі українські АЕС змушені були призупинити генерацію електрики. Знеструмилися також теплові та гідроелектростанції. Більшість споживачів в Україні залишилися без світла.
Володимир Кудрицький
Тоді енергосистема фактично розпалася на окремі частини, але тодішній голова Укренерго Володимир Кудрицький згадував, що “зшити” її вдалося за лічені години. “На вечір 24 листопада енергетикам удалося забезпечити половину необхідного енергоспоживання країни. Пріоритетно заживлювали водоканали, водоочисні споруди, теплопостачання, лікарні. На ранок 25 листопада в системі вже було дві третини необхідної країні електроенергії”, – розповідав він журналістам.
В Україні ввели графіки відключення світла. Згодом Програма розвитку ООН підрахувала, що до кінця 2022 року середньостатистична українська сім’я провела без електрики 5 тижнів.
Всього під час першого в умовах повномасштабної війни опалювального сезону, за підрахунками ПРООН, українська енергосистема втратила майже 20 ГВт потужності. При цьому найбільше постраждали теплоелектростанції, потужність яких зменшилася на 68%. Потужність гідрогенерації зменшилася на 29%.
Крім того, росіяни атакували понад 20 підстанцій Укренерго, майже половина з яких ставали мішенню для ударів неодноразово. Всього із жовтня 2022 року по квітень 2023 року росіяни випустили по об’єктах енергетики понад 1500 ракет та ударних дронів.
ТРЕТЯ ЗИМА ПІД УДАРАМИ: ТРИМАЄМОСЬ
В опалювальний сезон 2024-2025 років Україна входила не без побоювань. У березні минулого року росіяни поновили масовані обстріли енергетичної інфраструктури. ПАТ “Центренерго” тоді втратило всю свою генерацію. Були, по суті, знищені Бурштинська та Ладижинська ТЕС, ДніпроГЕС. За оцінкою Міністерства енергетики, через поновлення атак Україна втратила 9 ГВт генеруючих потужностей.
Здавалося б, цю зиму ми будемо проходити як ніколи важко. І без труднощів дійсно не обходиться. Але своєї мети – занурити Україну в темряву та холод – росіяни не досягли.
Денис Шмигаль
Упродовж 2024 року українські енергетики відновили 4 ГВт потужностей телових та гідроелектростанцій, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Крім ремонту пошкоджених електростанцій упродовж року український бізнес вводив у роботу розподілену генерацію, підключивши, за словами премʼєра, 835 МВт невеликих за потужністю установок.
“Значна їх частина підключена до технологічних мереж споживачів (промисловості та бізнесу) і працює на задоволення їхніх власних потреб. Переважно, це невеликі установки – до 20 МВт встановленої потужності. Це, безумовно, позитивно впливає на безпеку постачання електричної енергії як для самих цих споживачів – так і на зниження загального рівня споживання в енергосистемі”, – пояснили в Укренерго.
Хоч як би там було, але навіть та генерація, що використовується лише для власних потреб, дозволяє зменшити навантаження на енергосистему у години максимального споживання електрики. А бізнес, який має такі установки, забезпечує свої потреби в енергії навіть за умови застосування обмежень – а отже, може продовжувати працювати.
Щоб зменшити наслідки нових масованих ударів, енергетики ще із 2023 року поступово облаштовують захист своїх об’єктів. Такі великі об’єкти, як енергоблоки, захистити важко, але для високовольтних підстанцій заплановано зробити три рівні захисту. Будувати захисні конструкції допомагає Агентство відновлення.
Сергій Сухомлин
“Захист об'єктів 2-го рівня завершено практично на 90%. Що стосується захисту енергооб’єктів 3-го рівня – від ракет – то варто нагадати, що минулого року було зафіксовано 62 удари ракетами та шахедами по тих об'єктах, над убезпеченням яких працювало агентство. І жоден трансформатор не був пошкоджений ворогом. Навіть коли ракета влучала за кілька метрів від обладнання, всі захисні системи спрацьовували добре”, – повідомив голова агентства Сергій Сухомлин в інтерв’ю Укрінформу.
Розбудова захисту продовжуватиметься і цього року.
Ремонти об’єктів та облаштування захисних споруд проходили би важче, якби не допомога партнерів. Ще у квітні 2022 року Міненерго спільно з Єврокомісією створили Фонд підтримки енергетики України. Станом на січень 2025 року фонд акумулював понад 1 млрд євро внесків – як урядів держав, так і приватного сектору економіки.
За кошти Фонду підтримки енергетики закуповується необхідне для відновлення інфраструктури обладнання, розхідні матеріали, спеціальна техніка. Потім це все розподіляється між українським енергокомпаніями відповідно до їхніх потреб.
Партнери надають допомогу й окремо від Фонду підтримки енергетики. Так, обладнання для енергетиків передають ПРООН, японське агентство JICA, американське агентство USAID, литовські компанії Litgrid та Ignitis Grupė та інші.
Із першим днем зими збільшилася і гранична спроможність України імпортувати європейську електрику – із 1,7 ГВт до 2,1 ГВт. Імпорт електроенергії – це ще один фактор, який допомагає пройти опалювальний сезон. За рішенням уряду, до підприємств, які забезпечують 60% своєї потреби в енергії за рахунок імпорту, не застосовуються обмеження електропостачання.
І це дійсно працює як певний стимул у періоди дефіциту в енергосистемі. За даними DiXi Group, торік Україна імпортувала рекордні 4,437 млн МВт-год електроенергії.
“Збільшення максимальної потужності імпорту, безумовно, додало стійкості та гнучкості українській енергосистемі. Але треба розуміти, що обсяг імпорту електроенергії залежить від багатьох факторів”, – зауважили у прес службі Укренерго в коментарі Укрінформу.
У компанії наголошують, що серед факторів впливу на обсяги імпорту – наявність доступної пропозиції на ринках електроенергії сусідніх держав, поточна ціна електроенергії в суміжних країнах. Однак “свій вагомий внесок у балансування української енергосистеми імпорт, безумовно, робить і робитиме надалі”, – додають в Укренерго.
Обмеження електропостачання цієї зими якщо і вводяться – то мінімально можливі. Так, через наслідки російських атак доводилося вводити графіки відключення у грудні. У DiXi Group підрахували, що останнього місяця 2024 року відключення населення тривали 36% часу.
У січні через російські атаки вводилися аварійні відключення, а цього місяця через накладання на наслідки ударів морозної погоди обмежується електропостачання для промисловості та бізнесу.
“Станом на сьогодні, кількість і тривалість обмежень споживання значно менші, ніж передбачалося більшістю сценаріїв”, – зазначила пресслужба Укренерго. Зокрема, оператор енергосистеми відзначає самовіддану й професійну роботу енергетиків, які завдяки набутому досвіду відновлюють інфраструктуру втричі швидше за своїх європейських колег.
Також, завдяки підтримці партнерів, перед початком зими Укренерго накопичило безпрецедентний запас обладнання. Ефективною протидією російським атакам компанія назвала антидронові споруди на підстанціях.
“Підсумовувати роботу енергосистеми у зимовий сезон ще зарано. Попереду у нас ще холоди і, напевно, нові ворожі атаки. Але вже зрозуміло, що українська енергосистема за три роки війни, попри численні обстріли і руйнування, здатна швидко відновлюватись і виконувати свої основні функції”, – кажуть в Укренерго.
Фото: "Укртрансгазу"
ЕНЕРГОСИСТЕМА ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПІД ПРИЦІЛОМ. ТЕПЕР ГАЗОВА
Цієї зими росіяни знайшли собі нову пріоритетну ціль для атак – українську газову інфраструктуру. Із поновленням масованих атак ракети періодично летіли на підземні сховища газу. А зараз агресор регулярно б’є по газовидобутку.
Так, через атаку по об’єктах Групи Нафтогаз та Групи ДТЕК 11 лютого на Полтавщині залишилися без газу 9 населених пунктів. Були пошкоджені виробничі потужності й внаслідок атаки у ніч на 20 лютого.
Через наслідки ударів знизився власний видобуток газу. “Атаки на вітчизняний газовидобуток відбуваються щоденно. На жаль, це має наслідки. Щоб покрити ці наслідки, відбувається імпорт газу”, – повідомив Галущенко.
Група Нафтогаз, своєю чергою, запевняє, що до кінця опалювального сезону ”блакитного палива” нам вистачить. Однак скоро розпочнеться підготовка до нового осінньо-зимового періоду, й Україна має потурбуватися про поповнення своїх запасів. За оцінкою Галущенка, доведеться імпортувати щонайменше 1 млрд кубометрів газу.
Олександр Харченко
“Зараз складається ситуація, коли частково потужності газовидобутку будуть відновлені, частково – ні. І ми точно не зможемо за рахунок газу власного видобутку готуватися до наступного сезону”, – наголосив на брифінгу директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його оцінкою, Україні доведеться придбати щонайменше 3 млрд кубометрів імпортного “блакитного палива”.
Не полишають росіяни у спокої й електроенергетику, навіть ядерні об’єкти. Попри всі резолюції МАГАТЕ Запорізька АЕС залишається окупованою. Через дії агресора станція знову й знову опиняється на межі блекауту через пошкодження ліній електропередачі, що забезпечують її зовнішнє живлення.
У ніч на 14 лютого росіяни прицільно вдарили по Новому безпечному конфайнменту на Чорнобильській АЕС. Спалахнула пожежа, осередки тління рятувальники знаходять ще тиждень по тому. На щастя, витоку радіації не було, однак конфайнмент утратив свою основну функцію – ізолювати останки четвертого енергоблоку від зовнішнього світу.
Дві доби підряд – 19 та 20 лютого – росіяни атакували Одесу, цілячись по критичній інфраструктурі. Частина міста була знеструмлена та без опалення. Однак енергетики почали відновлювальні роботи, як тільки отримали дозвіл від військових, заживлюючи котельні та домівки.
У ніч на 16 лютого через атаку дронами була зруйнована Миколаївська ТЕЦ. Мер міста Олександр Сенкевич у телеефірі повідомив, що до кінця опалювального сезону відновити виробництво електрики на ТЕЦ не зможуть. Тепло ж до будинків містян подали.
В умовах регулярних атак, працюючи на розбитих російськими ракетами об’єктах енергетики, забезпечують нам максимально можливі комфортні умови взимку. Їхня боротьба за світло й тепло триває, адже агресор, нахабно заявляючи, що не руйнує критичну інфраструктуру, наступного ж дня запускає по ній своє руйнівне залізяччя.
Вікторія Наконечна, Київ
Перше фото: freepik