Японії варто відновити співпрацю з Якутією у сфері рідкісноземельних елементів, які наразі фактично контролює Китай через неспроможність Росії їх розробляти. Це створює неформальний китайсько-російський альянс у цій сфері.
Таку думку висловив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар на V українсько-японському форумі, організованому Центром "Нова Європа", повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Що ми недооцінюємо, коли говоримо, наскільки тісним є російсько-китайський альянс? Так, там є провідна сила Китаю, Росія іде у фарватері, вони взаємно корисні. Але це пояснюється не тільки нафтою, газом і потребою Китаю в російській сировині. Є інше дуже важливе, недооцінене і непрораховане до кінця – рідкісноземельні елементи", – сказав Гончар.
У цьому контексті він зазначив, що 90% глобального виробництва рідкісноземельних елементів припадає на Китай. За словами експерта, КНР видобуває 60% рідкісноземельних елементів, але переробляє значно більше. Китай також посідає перше місце за запасами рідкісноземельних елементів, далі йде Росія.
"Але якщо Китай минулого року випустив 240 тисяч тонн рідкісноземельних елементів, то Росія лише 2600, тобто у сто разів менше. Вона не розвинута в цьому плані… Де ці запаси? Частково в арктичній зоні, але це Якутія. Китай практично поглинає Якутію. Росія не здатна розробити родовище (рідкісноземельних елементів) Томтор у Якутії, відповідно, Китай доволі активний. Мова може йти про неформальний китайсько-російський альянс по рідкісноземельних елементах", – вважає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Він нагадав, що у 90-х роках провідним партнером для Якутії у зовнішньоекономічних відносинах була Японія, а не Китай.
"Тому, коли ми говоримо про деколонізацію чи рефедералізацію Росії, якраз потрібно допомогти, щоб ці розробки рідкісноземельних елементів здійснювалися в інтересах саме Якутії… Тут, на мій погляд, японським колегам потрібно переосмислити підходи і згадати практику 1990-х років і гарний досвід. Це важливо для країн Східної Азії – і для Тайваню як провідного виробника чіпів, і для Південної Кореї, яка не сильно відстає від Тайваню, і для Японії так само, тому що це те, що називається "нафта майбутнього", але це майбутнє вже настало", – резюмував Гончар.
Як повідомляло NBC із посиланням на свої джерела в уряді США, російські чиновники під час перемовин в Ер-Ріяді запропонували США укласти угоду щодо корисних копалин та рідкісноземельних металів, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України.
Як відомо, у 1990-х роках Японія активно розвивала економічні зв'язки з Якутією, зокрема інвестуючи в розробку природних ресурсів, таких як рідкісноземельні елементи, що сприяло економічному розвитку регіону та зміцненню двосторонніх відносин.
Томторське родовище в Якутії є одним із найбагатших у світі за вмістом рідкісноземельних металів і найбільшим за запасами ніобію. Крім того, у 2024 році в Томторському родовищі були виявлені значні запаси марганцю. Однак, станом на листопад 2024 року, розробка родовища затримується.