Ексклюзив Провідній ролі американської валюти у глобальній торгівлі, міжнародних платежах та резервах найближчими роками навряд чи щось загрожуватиме.
Таку думку, відповідаючи на запитання Укрінформу «Як політика Дональда Трампа вплине на валютні ринки та на позиції долара як світової резервної валюти?», висловив голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, економічна політика будь-якої країни націлена перш за все на внутрішнього споживача, на виконання передвиборних обіцянок. За це виборні політики несуть відповідальність перед своїми виборцями.
«Трамп хоче змінити глобальні правила гри, які в економічній площині довгий час вибудовувалися на посиленні глобалізації та вільної торгівлі і сприймались як загальне та безумовне благо, що дозволяло країнам, які розвиваються, демонструвати наздоганяючі темпи економічного розвитку, тим самим підживлюючи зростання світової економіки. Це допомогло за 50 років значно зменшити бідність по всьому світу», – пояснив депутат.
Для США така політика, за його словами, мала свої плюси, але з формуванням значних торговельних дефіцитів у відносинах з основними партнерами, постанням Китаю як глобальної суперсили, яка за номінальним ВВП є другою, а за паритетом купівельної спроможності – першою у світі, посилило ризики. Звідси – спроби змінити баланси у глобальній торгівлі ще за першого президентського терміну Дональда Трампа.
«Такі ж, але вже більш глибинні спроби відбуваються зараз, що віддзеркалюється у протекціоністській політиці США із захисту внутрішнього ринку (введення захисних мит проти сусідів – Мексики, Канади, – а також власне Китаю, погрози мит країнам ЄС, Індії, Бразилії), оголошеному курсі на зменшення залежності від критичної сировини, нарощуванні видобування енергоресурсів, агресивному залученні ШІ, підтримці розвитку галузей обробної промисловості та інновацій», – констатував Гетманцев.
Водночас він нагадав, що попередні епізоди торговельних воєн (зокрема за першого терміну Трампа), зазвичай, призводили до укріплення долара щодо основних валют та «просідання» валют країн, проти яких США впроваджують мита. При цьому на ціну долара на глобальних ринках впливають безліч інших факторів. Головний із них – різниця (диференціал) у процентних ставках між ставкою ФРС і ставками центральних банків світу, що позначається на інтересі інвесторів до державного внутрішнього боргу. Також даються взнаки геополітичні впливи, ціни на нафту, економічна динаміка основних країн тощо.
«Щодо позицій долара як резервної валюти, думаю, попри зростання глобальної невизначеності, посилення торговельних воєн, каталізацію різних форматів регіональної торгівлі, розвиток децентралізованих криптовалют, провідній ролі американської валюти у глобальній торгівлі, міжнародних платежах, міжнародних резервах тощо найближчими роками навряд чи щось загрожує. Бо наразі немає близьких альтернатив. Звісно є євро, друга після долара резервна валюта, але його частка в міжнародних резервах утричі менша (20% у євро та майже 60% – у долара), так само вона помітно менша за рештою напрямів використання у глобальній економіці. Використання інших валют ще більш обмежене», – підсумував Данило Гетманцев.
Як повідомлялося, цього тижня долар впав до тримісячного мінімуму – через тривогу щодо негативного впливу додаткових тарифів, які впроваджують США, на економіку. Посилилися побоювання, що глобальна торговельна війна вплине на економічне зростання і змусить провідні центробанки ще більше знизити процентні ставки. Хоча долар США завдяки ліквідності та політичній стабільності вважають найбезпечнішою світовою валютою, Deutsche Bank AG поставив це під сумнів. Такі ж негативні для американської валюти прогнози висловили й деякі інші банківські групи та міжнародні експерти.