Європейський Союз вживає подальші кроки для обмеження імпорту російського зерна.
Про це у Брюсселі, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо кількості російського зерна, імпортованого в 2022-2023 роках до сусідніх з Україною держав, сказав єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський.
«Щодо торгівлі з Росією, то останнім часом ЄС встановлює певні бар’єри для неї та запроваджує тарифи, що скорочують імпорт (зерна) з Росії. Загальний обсяг такого імпорту по усьому Європейському Союзу становив близько 2,5 мільйона тонн у 2022 році – 1 мільйон тонн зерна та 1,5 мільйона тонн соняшника. У 2023 році цей обсяг залишився майже незмінним. Найбільшим імпортером російського зерна була Італія – 478 тисяч тонн, на другому місці Латвія – 360 тисяч тонн, певну кількість отримувала також Литва, зараз вона відмовляється продовжувати такий імпорт», – сказав єврокомісар.
За його словами, невелику частку російської зернової продукції минулого року імпортувала також Естонія. Для Польщі обсяг такого імпорту становив 3500 тонн зерна і 4000 тонн соняшника, що в цілому є «дуже невеликим» обсягом аграрного імпорту. Сільськогосподарський імпорт з Росії до таких країн як Угорщина та Словаччина, за словами єврокомісара, також залишався на низькому рівні.
Войцеховський нагадав, що торгівля продуктами харчування з Росією залишається для ЄС чутливим питанням. У червні 2022 року Європейська рада ухвалила політичне рішення виключити продовольство та сільськогосподарські товари з переліку продукції, яка може бути суб’єктом для запровадження секторальних санкцій, щоб уникнути звинувачень на адресу ЄС в провокуванні нестачі продовольства та голоду в світі та не давати приводів для спекуляцій російської пропаганди.
«Зараз ми відкриті до запровадження обмежень (аграрного) імпорту з Росії. Але ми маємо пам’ятати, що торгівля йде у два боки. Європейський Союз експортував до Росії сільськогосподарських товарів на 7 мільярдів у 2023 році та імпортував звідти товарів на 2 мільярди євро. Ми маємо враховувати цей фактор. Ця ситуація в торгівлі з Росією відрізняється від того, що ми маємо з Україною. У 2023 році наш (аграрний) імпорт з України становив 11,5 мільярда євро, але ми експортували до України на близько 3 мільярди. Тобто, «мінус» (для ЄС – ред.) становив 8,5 мільярда євро», – зазначив єврокомісар.
Він навів порівняльний аналіз загального обсягу торгівлі між Україною і ЄС у 2023 році та його співвідношення із обсягом торгівлі сільськогосподарською продукцією. Минулого року загальний обсяг експорту ЄС в Україну становив 39 мільярдів євро, в той час як європейські країни імпортували з України товари на суму 23 мільярди євро, тобто, ЄС залишився в «плюсі» на 16 мільярдів євро. Відмінна ситуація спостерігалася в аграрній торгівлі.
«Це демонструє, що ми маємо переможців та тих, хто програє від лібералізації торгівлі з Україною. Економіка (ЄС – ред.) в цілому виграє, але фермери програють. Саме це є причиною, чому ми маємо компенсувати нашим фермерам ці втрати, зокрема, за рахунок державної допомоги. Це важливий політичний сигнал, і наші фермери мають отримати таку допомогу», – додав Войцеховський.
Як повідомлялося, кілька днів тому Європейська комісія оприлюднила пропозицію щодо запровадження обмежувального тарифу на ввезення російського та білоруського зерна в обсязі 95 євро за тонну, що має знизити конкурентоспроможність цієї продукції на ринку ЄС.
20 березня представники Європарламенту та Ради ЄС досягли попередньої домовленості про продовження заходів з лібералізації торгівлі для України в умовах російської війни ще на рік, до 5 червня 2025 року, з одночасним запровадженням захисних заходів для імпорту певних видів продовольства з України. Сьогодні ці пропозиції формально розглядає Комітет постійних представників ЄС на рівні послів.
Фото: Piotr Molecki/East News