Після падіння Індексу прозорості енергетики у 2022 році на 24 пункти, за підсумками 2023 року індекс зріс на 2 пункти – до 41 пункту.
Про це повідомив заступник директора з досліджень ГО «DiXi Group» Богдан Серебренніков під час презентації аналітичного звіту «Індекс прозорості енергетики 2023: оцінка результатів впродовж другого року війни», повідомляє кореспондент Укрінформу.
«До повномасштабної війни спостерігалася позитивна тенденція – прозорість зростала в середньому на 6-7 пунктів за рік. Повномасштабна війна у 2022 році призвела стрімкого падіння, показник обвалився на 24 пункти. За оцінюванням 2023 року бал України зріс до 41 пункту порівняно із 39-ма у 2022 році», – сказав Серебренніков.
За його словами, такий прогрес показує можливість інформаційної відкритості енергетичного сектору навіть в умовах воєнного стану. Так, у категорії «Постачання» (оцінює прозорість енергетичних ринків) прозорість за рік зросла на 6 пунктів, у категорії «Органи влади» (прозорість витрачання бюджетних коштів, розробки та прийняття державних рішень) – на 18 пунктів.
Водночас, порівняно із 2022 роком, знизилася прозорість у категоріях «Баланси» (оцінює прозорість статистики), «Природні монополії», «Звітність» і «Політика» (прозорість виконання державних політик). З огляду на таку різнонаправлену динаміку, експерти DiXi Group вважають за доцільне застосувати вибірковий/точковий підхід для відновлення прозорості енергосектору з урахуванням потенційних загроз від розкриття даних.
Зокрема, державним органам слід розробити чіткі критерії та підхід до оцінювання рівня чутливості/ризикогенності/загрозливості інформації, а також визначити можливості та умови її повного чи часткового розкриття.
Торік продовжила зростати частка «чорних скриньок» в енергосекторі – індикаторів, дані за якими або відсутні, або закриті у зв'язку із воєнним станом. Так, у 2022 році цей показник становив 34%, а у 2023 – уже 36%. Для порівняння, у 2021 році частка «чорних скриньок» в енергетиці становила 16%.
Індекс прозорості енергетики-2023 охоплює 229 індикаторів, об’єднаних у 8 категорій. Ці індикатори базуються на конкретних нормативних вимогах і кращих світових практиках щодо розкриття інформації. Кожен індикатор оцінюється за 9-ма критеріями прозорості (зокрема, за наявністю у відкритих джерелах, достовірністю, Доступністю, актуальністю).
Оцінки, отримані при дослідженні, є результатом опрацювання даних з відкритих джерел.
Як повідомляв Укрінформ, у березні 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила постанову №349, де визначила, доступ до якої інформації енергетичного сектору має бути обмежено.
За даними дослідження DiXi Group, 92,7% закритих нині датасетів у сфері енергетики можна відкривати, адже потенційно вони не становлять ризиків для енергетичної безпеки країни. Лише 7,3% даних варто не публікувати до завершення воєнного стану.