Копію було знайдено в Бодлеанській бібліотеці в Оксфорді.
Сонет свідчить про те, що поезія Вільяма Шекспіра використовувалась під час громадянської війни в Англії / колаж УНІАН, фото University of Oxford, Вікіпедія
Доктор Лія Веронезе з факультету англійської мови Оксфордського університету знайшла рідкісний рукописний примірник 116-го сонета всесвітньовідомого драматурга Вільяма Шекспіра, який було заховано у поетичній збірці 17 століття. Про це пише SciTechDaily.
Зазначається, що рукопис було знайдено серед паперів Еліаса Ешмола (1617-1692), відомого рояліста та засновника Ешмолівського музею. У виданні кажуть, що це лише друга відома рукописна копія сонета, яку вдалося ідентифікувати.
Доктор Веронезе знайшла цей рукопис під час свого дослідження в Бодлеанській бібліотеці в Оксфорді. Сонет був у рукописній збірці літературних творів різних авторів, яка була тоді поширеною формою обміну поезією в ранньомодерний період. Крім того, рукопис має кілька віршів, які написані самим Ешмолом.
Відео дня
“Коли я гортала рукопис, цей вірш вразив мене як дивна версія сонета 116. Коли я зазирнула у каталог (спочатку складений у ХІХ столітті), вірш був описаний, і не без помилок, як “про постійність у коханні” – але в ньому не згадується Шекспір. Я думаю, що поєднання додаткового першого рядка “Self-blinding error seize those minds” і відсутність Шекспіра в оригінальному каталожному описі може бути причиною того, що цей вірш всі ці роки залишався непоміченим як копія сонета 116″, – пояснила дослідниця.
Ця копія має лише текст без музики / фото University of Oxford
У виданні додають, що ця версія особливо цікава адаптацією цього вірша. Сонет знаходиться серед політично заангажованих творів, до прикладу, заборонених різдвяних колядок та сатиричних віршів про буремні події початку 1640-х років. У цій копії сонет адаптовано як пісню, покладену на музику композитором Генрі Лоузом.
Зазначається, що ця копія має лише текст, а саме музику можна знайти в книзі пісень у Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Пісня-інсценізація містить у собі сім додаткових рядків, а також зміни в оригінальному зачині та фінальному двовірші Шекспіра.
Зачин змінено з:
Не пускайте мене до шлюбу істинних розумів
Визнай перешкоди; любов не є любов’ю
Що змінюється, коли знаходить зміну.
…до:
Засліпленість і омана заволоділа всіма тими умами.
Хто під фальшивими іменами називає це любов’ю.
Котра змінюється, коли знаходить зміну.
“Ймовірною практичною причиною додавання цих рядків є створення більшої кількості віршів для співу. Однак у контексті громадянської війни в Англії додаткові рядки також можна прочитати як заклик до релігійної та політичної лояльності”, – йдеться у матеріалі.
У виданні підкреслили, що публічне виконання пісень було заборонено за часів республіканського режиму. Тому багато музикантів, таких як Генрі Лоуз, могли заробляти на життя завдяки таємним приватним виступам вдома. Тому такий текст свідчить не лише про те, як Шекспіра читали під час громадянської війни, але й як його тексти політично переосмислювалися до актуальних проблем часу.
“Це захоплююче відкриття показує, що багатовікові пошуки свідчень про Шекспіра та його ранню рецепцію не вичерпали архівів. “Не дозвольте мені одружуватися з істинним розумом” зараз є одним з найвідоміших сонетів Шекспіра, але, схоже, він не був дуже популярним у свій час. У той час як інші сонети були широко розповсюджені і цитовані, було відомо лише одне попереднє посилання на цей сонет. І те, що показує доктор Веронезе у своєму дослідженні цієї нової версії, – це те, що сонет розуміється в контексті королівської політики – дуже далеко від його ролі на сучасних весіллях!”, – наголосила професор шекспірознавства в Оксфордському університеті Емма Сміт.
Інші цікаві дослідження
Раніше вчені з’ясували, що чорнобильскі собаки зазнали генетичних змін, які не піддаються поясненню. Йдеться про близько 800 напівздичавілих собак, які нишпорять зокрема і найбільш забрудненими районами зони навколо ЧАЕС.
Також стало відомо, яка насправді тривалість дня на Урані. Як виявилось, день на Урані триває 17 годин, 14 хвилин і 52 секунди.