Перемога Румен Радев на виборах і його потенційне призначення прем’єр-міністром може означати зміну зовнішньополітичного курсу Болгарії у бік більш стриманого ставлення до України та її союзників у Європі. Про це повідомляє редакція Kirovograd, з посиланням на nv.
Як зазначає Politico, болгарський президент раніше публічно висловлював скепсис щодо ефективності військової допомоги Києву. У 2025 році він заявляв, що Україна «приречена» у війні проти Росії, а також критикував рішення ЄС щодо збільшення постачання озброєнь. За його словами, саме підтримка контрнаступу у 2023 році призвела до «сотень тисяч жертв». Видання включило Радева до переліку політиків, яких розглядають як можливих ідеологічних наступників Віктор Орбан у разі зміни політичного балансу в Європі.
Під час візиту Володимир Зеленський до Болгарії влітку 2023 року між лідерами відбулася публічна дискусія. Український президент наголосив, що російська агресія не зупиниться без опору, і закликав не розраховувати на компроміс із Москвою. У відповідь він поставив питання про можливі наслідки для самої Болгарії у разі відсутності підтримки союзників.
Згодом Зеленський уточнив журналістам, що не поділяє позицію болгарського президента щодо відмови від активної військової допомоги Україні.
Кампанія під знаком безпеки та впливу
Питання співпраці з Україною стало одним із ключових у передвиборчій кампанії навесні 2026 року. Наприкінці березня тимчасовий прем’єр-міністр Андрей Гюров підписав у Києві угоду про безпекове партнерство, що викликало різку реакцію проросійських політичних сил.
Серед критиків — Болгарська соціалістична партія та ультраправа партія «Відродження», які, за даними опитувань, мають обмежену, але стабільну підтримку. Водночас третю позицію в рейтингах утримує проєвропейська коаліція «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія», яка раніше була рушійною силою протестів проти уряду, зокрема наприкінці 2025 року.
Окремим фактором цієї виборчої кампанії стали ризики зовнішнього втручання. За інформацією Politico, Болгарія звернулася до ЄС із проханням допомогти у протидії дезінформаційним кампаніям і маніпуляціям громадською думкою через соціальні мережі та онлайн-платформи.
Реакція ЄС та заходи протидії
Для посилення захисту Болгарія залучила Європейська служба зовнішніх дій, яка координує взаємодію між спецслужбами країн ЄС у сфері протидії інформаційним загрозам. Йдеться про використання механізмів, що вже застосовувалися для підтримки сусідніх держав, зокрема Молдови.
Крім того, Софія ініціювала запуск Системи швидкого реагування ЄС, що передбачає співпрацю з найбільшими технологічними компаніями — Meta, Google та TikTok — для оперативного виявлення та блокування дезінформаційних кампаній.
У структурі Міністерства закордонних справ Болгарії створено спеціальний тимчасовий підрозділ, який координує реагування на зовнішні інформаційні загрози. До роботи долучено журналіста-розслідувача Христо Грозев, відомого співпрацею з Bellingcat.
Читайте також: Петер Мадяр – новий лідер Угорщини, хто він і що говорив про Україну