В Угорщині завершилися парламентські вибори, за підсумками яких опозиційна сила «Тиса» на чолі з Петер Мадяр отримала переконливу більшість у парламенті. Політик здобув 138 із 199 мандатів, що відкриває йому можливості для масштабних змін у країні. Прем’єр-міністр Віктор Орбан визнав поразку після 16 років перебування при владі. Про це повідомляє редакція Kirovograd, з посиланням на РБК-Україна.
Мадяр звернувся до виборців із заявою про підтримку європейського курсу, наголосивши на необхідності реформ та оновлення державних інституцій. Його політична сила виступає за відновлення співпраці з Європейським Союзом, розблокування фінансування та економічну стабілізацію.
Стрімке зростання політика
Ще рік тому Мадяр залишався маловідомим поза політичними колами. Він працював у структурах, пов’язаних із владою, зокрема у період, коли Орбан очолював уряд. Розрив із правлячою партією «Фідес» відбувся у 2024 році на тлі політичних скандалів.
Після цього Мадяр створив громадський рух, який організовував масові акції протесту, а згодом трансформувався у політичну партію «Тиса». Уже на виборах до Європарламенту 2024 року ця сила стала ключовим опозиційним гравцем.
Його кампанія базувалася на критиці корупції, економічної стагнації та зростання вартості життя. Значну підтримку забезпечив суспільний запит на зміну влади та реформування держави.
Політична програма та курс на ЄС
Мадяр позиціонує себе як проєвропейський політик із консервативно-ліберальним підходом. У своїх заявах він наголошує на важливості верховенства права, прозорої економіки та відповідальності держави перед громадянами.
Серед ключових пріоритетів:
- відновлення відносин із Брюсселем;
- розблокування заморожених коштів ЄС;
- реформування системи охорони здоров’я;
- запровадження більш справедливої податкової політики;
- можливе введення євро після виконання економічних умов.
Політик також заявляє про намір подолати традиційний поділ угорської політики на лівих і правих, роблячи акцент на прагматичних рішеннях.
Позиція щодо України: суперечливі сигнали
Попри критику проросійського курсу попередньої влади, позиція Мадяра щодо України залишається неоднозначною. Він визнає Росію агресором, але водночас виступає проти надання Україні військової допомоги.
Також політик не підтримує швидкий вступ України до ЄС і НАТО, аргументуючи це ризиками ескалації. Щодо енергетики, він пропонує поступову відмову від російських ресурсів до 2035 року, а не негайні кроки.
Водночас Мадяр публічно засуджував російські удари по цивільній інфраструктурі та відвідував Київ у 2024 році. Після резонансних заяв на початку кампанії він уточнив свою позицію, назвавши Росію відповідальною за війну та визнавши право України на самозахист.
Відносини з ЄС і фактор України
На тлі конфліктів Будапешта з Брюсселем, новий уряд може змінити підхід до європейської політики. Очікується, що Мадяр прагнутиме відновити довіру ЄС і нормалізувати фінансову співпрацю.
Це може вплинути і на підтримку України, зокрема у питанні європейського фінансування. Раніше уряд Орбана блокував окремі рішення, зокрема кредитні програми для Києва.
Президент Володимир Зеленський вже привітав результати виборів та заявив про готовність до співпраці з новою владою Угорщини.
Читайте також: «Тиса» виходить уперед: опозиція лідирує після підрахунку понад 50% голосів