Король Норвегії Гаральд V помер у п’ятницю в Національній лікарні Осло. Останні дні 89-річний монарх перебував під наглядом лікарів через різке погіршення стану здоров’я. На престолі він провів 35 років, ставши одним із найпопулярніших представників сучасної європейської монархії. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на ВВС.
Про смерть короля офіційно повідомив Королівський палац. Гаральд V пішов із життя о 06:35 за місцевим часом — о 07:35 за Києвом. У повідомленні зазначено, що це сталося мирно.
Напередодні до лікарні прибули найближчі члени королівської родини. Королева Соня, кронпринц Гокон та інші родичі залишалися поруч із монархом. Біля Королівського палацу в Осло люди залишали квіти й свічки.
Новим королем Норвегії має стати 53-річний кронпринц Гокон. Під час хвороби батька він виконував обов’язки регента та представляв монархію на офіційних заходах.
Останні дні Гаральда V
Понад тиждень король перебував у лікарні, де лікувався від гемолітичної анемії. Це рідкісне захворювання, за якого еритроцити руйнуються швидше, ніж організм встигає їх відновлювати. Наслідками можуть бути слабкість, задишка, запаморочення та підвищене навантаження на серце.
Лікарі застосовували кортизон, однак протягом останнього тижня стан монарха суттєво погіршився. Королівський дім повідомив про скасування всіх запланованих заходів за участю королеви Соні та кронпринца Гокона.
Останніми роками Гаральд V неодноразово проходив лікування та поступово скорочував кількість офіційних обов’язків. У 2024 році йому встановили кардіостимулятор після того, як король захворів під час приватної поїздки до Малайзії.
Попри проблеми зі здоров’ям, монарх тривалий час відмовлявся зрікатися престолу. Він продовжував брати участь у державних церемоніях, зустрічатися з урядом і приймати іноземних представників, передаючи частину щоденної роботи спадкоємцю.
На момент смерті Гаральд V був найстаршим чинним главою держави в Європі.
Хто стане новим королем Норвегії
Норвезьку корону успадкує старший син Гаральда V — кронпринц Гокон. Він народився 20 липня 1973 року та з юності готувався до виконання обов’язків глави держави.
Упродовж останніх років Гокон дедалі частіше замінював батька. Він головував на засіданнях Державної ради, приймав іноземні делегації та представляв Норвегію під час офіційних візитів.
Після госпіталізації Гаральда V кронпринц офіційно виконував функції регента. Тепер він має зійти на престол відповідно до норвезького порядку спадкування.
Дружина Гокона, кронпринцеса Метте-Маріт, у червні 2026 року перенесла трансплантацію легені. Рідкісну форму легеневого фіброзу в неї діагностували ще 2018 року.
Операцію провели на тлі складного періоду для родини. За два дні до трансплантації Маріуса Борга Гьойбю, сина Метте-Маріт від попередніх стосунків, засудили до чотирьох років ув’язнення після визнання винним за двома пунктами обвинувачення у зґвалтуванні.
Гьойбю відкидав найтяжчі звинувачення та заявив про намір оскаржити вирок. Він не має королівського титулу і не належить до офіційного складу королівського дому.
Додатковим ударом для репутації родини стала публікація документів про контакти Метте-Маріт із Джеффрі Епштейном. Кронпринцеса перепросила перед королем і королевою, визнала помилковість свого рішення підтримувати це знайомство та заявила, що шкодує про зустрічі з Епштейном.
Перший за шість століть король, народжений у Норвегії
Гаральд народився 21 лютого 1937 року в резиденції Скаугум у комуні Аскер. Він став першим майбутнім норвезьким королем із середини XIV століття, який з’явився на світ на території країни.
Його батьками були кронпринц Улаф, який пізніше став королем Улафом V, та кронпринцеса Марта Шведська. Гаральд також був троюрідним братом британської королеви Єлизавети II.
Перші роки його життя припали на Другу світову війну. Після вторгнення нацистської Німеччини в Норвегію 1940 року трирічний принц разом із матір’ю та сестрами залишив країну. Родина оселилася у Вашингтоні, тоді як кронпринц Улаф переважно перебував у Лондоні разом із норвезьким урядом у вигнанні.
До Норвегії сім’я повернулася 1945 року після завершення німецької окупації.
Гаральд здобував освіту в Університеті Осло та Норвезькій військовій академії. У 1960 році він продовжив навчання в Оксфордському університеті, де вивчав історію, економіку та політику.
Після смерті діда, короля Гокона VII, у 1957 році Улаф V став монархом, а Гаральд — кронпринцом і офіційним спадкоємцем престолу.
Шлюб із Сонею Гаральдсен
Одним із найпомітніших рішень молодого кронпринца став шлюб із Сонею Гаральдсен, яка не належала до аристократичної родини.
Їхні стосунки тривалий час не схвалювали при дворі. Пара чекала на дозвіл на одруження близько дев’яти років. Гаральд заявив батькові, що не створить сім’ю з іншою жінкою, якщо йому заборонять одружитися із Сонею.
Оскільки принц був єдиним чоловіком-спадкоємцем династії, його відмова від шлюбу могла поставити під загрозу продовження королівської лінії. Зрештою Улаф V погодився, і весілля відбулося 1968 року.
Шлюб майбутнього короля з жінкою незнатного походження став важливим прецедентом для норвезької монархії. Згодом їхні діти — принцеса Марта Луїза та кронпринц Гокон — також обрали партнерів, які не належали до аристократії.
Королівські оглядачі зазначали, що саме Соня допомогла зробити двір відкритішим і ближчим до сучасного суспільства. Разом подружжя представляло Норвегію під час державних візитів, офіційних церемоній та поїздок країною.
35 років на норвезькому престолі
Гаральд V став королем 17 січня 1991 року після смерті свого батька Улафа V. Формально його повноваження були обмежені Конституцією: Норвегія є парламентською монархією, де політичні рішення ухвалюють уряд і парламент.
Роль монарха полягала у виконанні представницьких функцій, участі в державних церемоніях, прийомі дипломатів та формальному головуванні на засіданнях Державної ради.
За правління Гаральда V королівський дім змінив підхід до спілкування із суспільством. Палац почав активніше взаємодіяти з пресою, публікувати більше інформації про фінанси та стан здоров’я членів родини.
Монархія також поступово відмовлялася від частини старих формальностей. Гаральд підтримував зміни, покликані привести королівські інституції у відповідність до соціальних і культурних процесів у країні.
До 2012 року норвезький монарх відповідно до Конституції офіційно очолював Церкву Норвегії. Після внесення поправок король перестав бути її формальним главою, хоча зберіг символічний зв’язок із Євангелічно-лютеранською церквою.
У роки правління Гаральда Норвегія стала значно різноманітнішою за етнічним, релігійним і культурним складом. Король неодноразово підкреслював, що монархія має представляти всіх громадян незалежно від їхнього походження чи переконань.
«Народний король» і «один із нас»
У Норвегії Гаральда V часто називали «народним королем». Журналісти та історики пояснювали його популярність простотою в спілкуванні, стриманим гумором і готовністю публічно демонструвати емоції.
Королівський кореспондент телеканалу TV2 та історик Оле-Йорген Шульсруд-Гансен зазначав, що за час правління Гаральда монархія стала прозорішою в питаннях фінансування та здоров’я членів королівської родини. Водночас двір приділяв більше уваги темам громадянської і соціальної рівності.
Кореспондентка Nettavisen Тове Таалесен говорила, що норвежці сприймали Гаральда як близьку людину — своєрідного дідуся нації. В офіційних поїздках він намагався спілкуватися з місцевими жителями без зайвої дистанції.
Оглядачка журналу Se og Hør Керолайн Вагле наголошувала, що король не приховував уразливості, міг жартувати та відкрито говорити про особисті переживання. Така поведінка відрізняла його від традиційного образу відстороненого монарха.
Звернення після терактів 22 липня
Найважчим випробуванням для Гаральда V стали теракти 22 липня 2011 року. Урядовий квартал Осло та молодіжний табір на острові Утоя атакував ультраправий терорист Андерс Брейвік.
Унаслідок вибуху в столиці загинули вісім людей. Після цього нападник вирушив на Утою, де розстріляв ще 69 людей. Більшість загиблих на острові були підлітками та молодими учасниками табору Робітничої партії.
Наступного дня Гаральд V звернувся до країни по телебаченню. Через кілька тижнів він виступив під час національної церемонії пам’яті, звернувшись до родичів жертв як король, батько і дідусь.
Під час промови монарх не приховував емоцій. Його голос тремтів, він зупинявся і ледве стримував сльози. Гаральд сказав, що може лише уявити глибину болю родин загиблих, і висловив співчуття кожному з них від імені держави.
Шульсруд-Гансен називав цей виступ одним із визначальних моментів в історії норвезької монархії XXI століття. Король тоді став публічним символом загальнонаціональної скорботи.
Промова про сучасну Норвегію
У 2016 році Гаральд V привернув міжнародну увагу промовою про національну ідентичність та різноманіття. Він наголосив, що сучасну Норвегію формують люди з різним походженням, вірою та способом життя.
Король згадав громадян, чиї родини походять з Афганістану, Пакистану, Польщі, Швеції, Сомалі та Сирії. Він також сказав, що норвежці можуть вірити в Бога, Аллаха чи Всесвіт або не сповідувати жодної релігії.
Окремою частиною звернення стала підтримка сексуальних меншин. Монарх говорив про дівчат, які люблять дівчат, юнаків, які люблять юнаків, і людей, які кохають одне одного незалежно від статі.
Промова відповідала курсу Гаральда на адаптацію монархії до суспільних змін. Він прагнув зберегти історичні традиції інституції, водночас уникаючи її ізоляції від сучасної Норвегії.
Спортсмен і учасник Олімпійських ігор
Вітрильний спорт був одним із головних захоплень Гаральда V. Він не обмежувався аматорськими перегонами, а представляв Норвегію на великих міжнародних турнірах.
Принц виступав на трьох Олімпійських іграх — у Токіо 1964 року, Мехіко 1968-го та Мюнхені 1972-го. На церемонії відкриття Олімпіади в Токіо він ніс прапор норвезької збірної.
Олімпійської медалі Гаральд не здобув: його найкращим результатом стало восьме місце. Водночас він посідав призові позиції на чемпіонатах світу та Європи.
Його батько Улаф V також займався вітрильним спортом і 1928 року, ще до сходження на престол, виграв золоту медаль Олімпіади в Амстердамі.
Гаральд продовжував брати участь у регатах у зрілому віці. У 2005 році 68-річний король разом із командою переміг на європейських змаганнях у Швеції. Це сталося через два місяці після перенесеної ним операції на серці.
Робота на захист природи
Поряд зі спортом Гаральд V приділяв увагу охороні довкілля. Протягом приблизно 20 років він очолював норвезьке відділення Всесвітнього фонду дикої природи.
Король підтримував проєкти зі збереження норвезьких лісів, морських екосистем і популяцій диких тварин. Екологічні питання регулярно порушувалися під час його офіційних виступів та закордонних поїздок.
Він також наголошував на особливій відповідальності Норвегії за стан Північної Атлантики й Арктики. Тема природи залишалася частиною його публічної діяльності навіть після скорочення кількості офіційних заходів через проблеми зі здоров’ям.
Читайте також: Дарія Альошкіна померла у 44 роки: біографія та творчість відомої майстрині витинанки