Після масштабної повені, що охопила гірські райони Непалу й Тибету, зниклими безвісти вважають 55 громадян України. За інформацією Міністерства закордонних справ, йдеться про дві туристичні групи — 47 та сім осіб, а також українку, яка подорожувала у складі міжнародної групи. Відомостей про загиблих чи травмованих українців наразі немає. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на ВВС.
Останній контакт з однією з груп був зафіксований вранці 26 серпня. Через пошкодження доріг, мостів, ліній електропередачі та мобільних веж встановити точне місцеперебування туристів поки що не вдалося.
Понад тисячу людей вважають зниклими
За даними непальської влади, після стихійного лиха зниклими безвісти залишаються понад 1100 осіб. Серед них — більш як 400 місцевих жителів і понад 700 іноземних туристів майже з 30 країн.
Рятувальники вже виявили тіла 270 загиблих. Водночас офіційного підтвердження загибелі громадян України немає. Пошукову операцію продовжують військові, рятувальні підрозділи й екіпажі гелікоптерів.
Роботи ускладнюють сильні дощі та зруйнована інфраструктура. Дістатися до окремих районів наземним транспортом неможливо, а польоти залежать від погоди й видимості. Місцева влада також попереджає про ризик нових зсувів і повторного підняття води в річках.
Повінь 26 серпня особливо сильно вдарила по північному непальському району Расува. Потоки води пошкодили дороги, енергетичні об’єкти та прикордонну інфраструктуру, яка з’єднувала Непал із Тибетським автономним районом Китаю.
Останній зв’язок був уранці 26 серпня
Українська альпіністка Ірина Галай, яка першою серед українок підкорила Еверест, повідомила, що серед зниклих туристів є її знайомі. Вона контактує з непальською стороною, залученою до пошуків.
За отриманою нею інформацією, востаннє одна з українських груп виходила на зв’язок близько 09:00 26 серпня. Після цього повідомлень від туристів не надходило.
Галай нагадала, що гірські райони Непалу особливо вразливі до землетрусів, повеней і зсувів. Значна частина будівель розташована на складному рельєфі, де важко облаштувати стійкі фундаменти. Під час сильних потоків вода й каміння можуть за лічені хвилини знищити споруди та перекрити цілі долини.
Альпіністка особисто пережила землетрус у Непалі 2015 року. За її словами, після масштабного лиха одночасно руйнуються дороги, зв’язок і системи електропостачання, тому відсутність контакту ще не дає змоги визначити, що сталося з конкретною групою.
Невідомо, чи встигли українці перетнути кордон
Одне з головних питань — з якого боку кордону перебували туристи в момент катастрофи. У соціальних мережах поширюють відео, на якому потік води руйнує будівлю прикордонного пункту між Китаєм і Непалом.
Наразі немає підтвердженої інформації, чи пройшла українська група паспортний контроль до початку повені. Вона могла залишатися на території Китаю, перебувати безпосередньо в прикордонній зоні або вже в’їхати до Непалу.
Від відповіді на це питання залежить район проведення пошуків і координація між китайськими та непальськими службами. Через знищені комунікації швидко відновити маршрут групи складно.
Українці в соціальних мережах повідомляють, що не можуть зв’язатися з родичами та знайомими, які перебували в Тибеті. Ресторанна мережа «Чорноморка» також опублікувала повідомлення про своїх колег, які подорожували цим регіоном, і звернулася до користувачів із проханням надати будь-які відомості про них.
Що відомо про українську туристичну групу
За словами Ірини Галай, українці були учасниками паломницької подорожі до гори Кайлас. Вони мали пройти кору — традиційний обхід навколо священної гори. Маршрут пролягає через високогірну місцевість і перевал заввишки приблизно 5600 метрів.
Одну з груп очолювала психологиня Ірина Блонська, яка називає себе провідницею та системною розстановницею. Вона також не виходить на зв’язок.
У телеграм-каналі Блонської раніше опублікували програму подорожі Непалом і Тибетом, запланованої на 11–26 серпня. Маршрут передбачав відвідування Катманду, Лхаси, Шигацзе, району біля підніжжя Евересту й озера Манасаровар. Завершальним етапом мав стати обхід Кайласа.
BBC News Україна звернулася до особи, вказаної в оголошенні як контакт для реєстрації учасників, але на момент публікації відповіді не отримала.
Галай зазначила, що це були не професійні альпіністи, а звичайні туристи. Вони вирушили в подорож, розраховуючи на духовну практику та відпочинок від стресу, пов’язаного з життям в Україні під час війни.
Подорож відбувалася у складний сезон
Літній період у районі Кайласа вважають несприятливим для трекінгу. У цей час у Гімалаях тануть льодовики та триває сезон мусонних дощів. Це збільшує ризик паводків, обвалів, селів і зсувів.
За словами Ірини Галай, багато туристичних компаній завершують організовані походи наприкінці червня і поновлюють їх лише наприкінці вересня, коли погодні умови стають стабільнішими.
Однак цього року в серпні до регіону прибула особливо велика кількість паломників. Подорожі були пов’язані, зокрема, з релігійним фестивалем Джанай Пурніма. Серед людей, які вирушили до Кайласа, опинилися й українські групи.
Поєднання інтенсивних опадів, танення льодовиків і складного рельєфу створило небезпечні умови. У вузьких гірських долинах вода швидко набирає силу, зносить мости та розмиває дороги, залишаючи туристів відрізаними від населених пунктів.
Українських груп могло бути більше
Професійний мандрівник і організатор експедицій до Гімалаїв Олександр Кислун повідомив про щонайменше дві групи українців, з якими немає зв’язку.
За його інформацією, у групі Ірини Блонської могло бути близько 30 людей. Саме 26 серпня вони, ймовірно, мали перетинати кордон між Тибетом і Непалом.
До іншої групи входив колишній клієнт Кислуна, якого він супроводжував під час подорожі до Кайласа дев’ять років тому. Організатор припускає, що туристи могли залишитися живими, але втратили можливість зв’язатися з рідними через пошкодження мобільних веж.
Кислун не виключає, що в зоні лиха перебували й інші невеликі українські групи. Для відвідування району Кайласа китайська влада видає групові дозволи, причому мінімальна кількість учасників становить п’ять осіб. Тому частина мандрівників могла подорожувати окремо й поки що не потрапити до публічних списків.
Найповнішу інформацію про громадян України має встановити МЗС у взаємодії з місцевими органами влади, туристичними компаніями та родичами мандрівників.
Чому Кайлас приваблює паломників
Кайлас має священне значення для послідовників одразу чотирьох релігій — буддизму, індуїзму, джайнізму та релігії Бон. Гора розташована у важкодоступній частині Тибетського нагір’я і є одним із найвідоміших паломницьких місць Азії.
Традиційна кора передбачає обхід гори пішки. Маршрут проходить на значній висоті та вимагає фізичної підготовки, акліматизації й сприятливої погоди.
Паломники вірять, що один обхід Кайласа допомагає очистити карму нинішнього життя. У деяких релігійних традиціях 13 кіл навколо гори пов’язують із можливістю перейти до внутрішньої кори, а 108 обходів — із духовним звільненням.
Кислун розповів, що місця в організованих групах зазвичай бронюють за чотири-вісім місяців до подорожі. Цього року попит був значно вищим за звичайний. У його власній групі була 21 особа, ще приблизно десять охочих приєднати не вдалося. За оцінкою організатора, кількість паломників могла перевищити звичайні показники приблизно вп’ятеро.
Підвищений інтерес пояснювали особливим релігійним значенням цьогорічної кори: серед паломників поширене переконання, що її проходження цього року прирівнюється до 13 звичайних обходів.
Прикордонну інфраструктуру вже руйнувала повінь
Схоже стихійне лихо сталося в цьому регіоні приблизно два роки тому. Тоді вода знищила міст, який з’єднував Непал і Тибет. Китайська сторона відновила його до початку 2026 року.
Тепер прикордонна інфраструктура знову опинилася в зоні руйнувань. Пошкодження пункту пропуску, доріг і мостів ускладнює як евакуацію людей, так і перевірку списків тих, хто перетинав кордон.
За попередніми оцінками фахівців, нинішню повінь могли спричинити обвал льодовика та подальші зсуви. Каміння, ґрунт і уламки споруд перекрили русла річок. У разі прориву таких природних загат можливе нове різке підняття рівня води.
Рятувальна операція триває. Надзвичайники намагаються дістатися до ізольованих районів суходолом і з повітря. Десятки людей уже вдалося евакуювати, однак доля 55 українців залишається невідомою.
Читайте також: повені в Непалі та Тибеті: понад 160 загиблих, близько тисячі людей зникли безвісти, серед них українці