Кількість громадян України, які не виходять на зв’язок після масштабної повені на кордоні Непалу й Тибету, збільшилася з 56 до 64. Інформації про загиблих або постраждалих українців наразі немає. Пошукові групи використовують дані геолокаційних пристроїв, однак операцію ускладнюють пошкоджена інфраструктура, туман і небезпека повторного прориву води. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на hromadske.
МЗС повідомило про 64 зниклих українців
Міністерство закордонних справ України підтвердило, що станом на 29 серпня у зоні стихійного лиха розшукують 64 громадян України. Раніше у списках перебували 56 людей.
Українців серед підтверджених загиблих і поранених немає. Водночас відсутність зв’язку ще не дає змоги встановити, де саме перебувають туристи та в якому вони стані.
Оперативна група посольства України в Індії працює поблизу постраждалого району. Дипломати взаємодіють із владою Непалу, місцевими рятувальними службами та представниками інших держав, громадяни яких також зникли після катастрофи.
Особливу увагу приділяють туристичним і паломницьким групам, які прямували через прикордонні райони до гори Кайлас. Частина цих маршрутів проходила територіями, що опинилися на шляху води, селевих мас і уламків.
Для пошуку українців використовують останні координати пристроїв
За ініціативою українського посольства непальська сторона звернулася до компанії, яка обслуговує пристрої із функцією геолокації. Деякі українські мандрівники мали такі прилади із собою.
Компанія передала інформацію про останні координати, зафіксовані до стихійного лиха. Ці дані мають допомогти рятувальникам звузити район пошуку та перевірити місця, де могли перебувати туристичні групи.
Наразі фахівці намагаються визначити актуальне місцеперебування пристроїв. Це складно через пошкодження електромереж, відсутність мобільного зв’язку та руйнування транспортної інфраструктури.
Сигнал, зафіксований до повені, також не обов’язково відповідає нинішньому місцю перебування людини. Потік міг перемістити речі, транспорт або окремі елементи спорядження на значну відстань.
До рятувальної операції залучили понад 15 тисяч людей
Пошуки ведуть військові, поліція, пожежно-рятувальні підрозділи, медики, волонтери та соціальні працівники. Загалом у рятувальній операції беруть участь понад 15 тисяч представників силових структур і спеціальних служб.
За інформацією непальського соціального працівника Лали Крішни, який долучений до операції, після стихії вдалося врятувати 4451 людину. Майже 200 людей були заблоковані у тунелях гідроелектростанцій.
Для евакуації та повітряної розвідки використовують 16 гелікоптерів Непальської армії та приватних операторів. Вони здійснюють польоти поблизу Дхунче, Трішулі, Тімуре та Сьяфрубесі.
Авіація переважно працює у першій половині дня. Пізніше над гірськими районами часто утворюється густий туман, який різко погіршує видимість і робить польоти небезпечними.
Рятувальники перевіряють русла річок, зруйновані населені пункти, дороги, тунелі, гірські схили та ділянки поблизу знищених мостів. Частину районів можна оглянути лише з повітря або після розчищення завалів.
Із китайського боку професійні пожежно-рятувальні групи змогли дістатися до центральної частини прикордонного пункту «Чжирон», який зазнав особливо серйозних руйнувань.
Повінь знищила прикордонну інфраструктуру
Стихійне лихо сталося 26 серпня у гірській місцевості на кордоні Непалу й Тибету. Потужна хвиля води, каміння та бруду стрімко пройшла вузькими долинами й охопила прикордонні населені пункти.
Потік повністю зруйнував пункт пропуску, змив приблизно 20 мостів, пошкодив лінії електропередачі та заблокував основні дороги. У деяких районах мул, валуни й уламки будівель вкрили значну частину сіл.
Найбільших руйнувань зазнали території вздовж річок Бхоте-Коші, Трисулі та Гандакі. Тут проходять популярні маршрути, якими користуються туристи та паломники з різних країн.
Особливо серйозно постраждав район прикордонного переходу Расувагадхі. Відеозаписи з місця події показують, як селевий потік накриває будівлі, зносить автомобілі та руйнує дорожнє полотно.
Через пошкодження доріг наземні групи не можуть швидко дістатися до деяких населених пунктів. Доставку людей, обладнання, продуктів і медикаментів доводиться організовувати невеликими партіями.
Кількість загиблих і зниклих продовжує зростати
За останніми оприлюдненими даними, у Непалі внаслідок повені загинули щонайменше 547 людей. Понад 500 осіб вважаються зниклими безвісти.
Непальські служби повідомили про порятунок більш як 100 іноземців. Водночас серед людей, із якими втрачено зв’язок, залишаються громадяни України, Індії, США, Великої Британії та інших країн.
На території Тибету підтверджено загибель щонайменше п’ятьох людей. Ще понад 558 осіб не виходять на зв’язок, повідомляли китайські державні медіа.
Серед зниклих також є військовослужбовці та поліцейські, які перебували у прикордонних районах. Остаточний масштаб втрат поки неможливо визначити через ізольованість частини територій.
Місцева влада попереджає, що дані можуть змінюватися. До списків додають людей після звернень родичів, туристичних компаній і дипломатичних представництв.
Родичі українських туристів очікують інформації
Серед тих, хто звернувся по допомогу, — українка Людмила, яка розшукує свою подругу. Та разом із туристичною групою вирушила у паломницьку подорож до гори Кайлас.
За словами Людмили, група могла перебувати неподалік району, який накрила стихія. Організатори поїздки підтримують контакт із консульством, проте підтверджених відомостей про місцеперебування туристів поки немає.
«Нічого не ясно. Здається, вони справді були в тому районі, де відбулася трагедія. Організатори туру на зв’язку з консульством. Але новин немає», — розповіла вона hromadske.
Індієць Ачарія Сударшан також намагається знайти членів своєї родини. За його словами, більшість доступної йому інформації надходить із соціальних мереж, а безпосередньо зв’язатися з рідними він не може.
«Кілька членів моєї родини також постраждали, і мені досі не вдалося з ними зв’язатися. Єдина інформація, яку я бачив, — це повідомлення в соціальних мережах», — сказав чоловік.
Що могло спричинити катастрофу
За попередніми оцінками, руйнівний потік виник після обвалу льодовика в Гімалаях. Велика маса льоду, гірської породи й ґрунту могла обрушитися у річкову долину та частково перекрити течію.
Вода накопичувалася за природною загатою, утвореною уламками. Після її прориву вниз рушила хвиля, насичена камінням, брудом і фрагментами зруйнованих споруд.
Професор Оксфордського університету Майк Сирл припускає, що накопичення води могло тривати від кількох годин до кількох днів. Після руйнування перешкоди потік різко набрав швидкість у вузькій долині.
Руйнівний ефект посилили особливості гірського рельєфу: круті схили, глибокі ущелини та обмежений простір для розтікання води. У таких умовах селеві маси концентруються в руслі та рухаються вниз із великою швидкістю.
Науковці також досліджують льодовик поблизу вершини Лангтанг Лірунг. Команда Саймона Кука з Університету Данді виявила сліди льодовикового обвалу приблизно за 15 кілометрів від району катастрофи.
Вода піднялася на дев’ять метрів за пів години
Дані Міжнародного центру комплексного розвитку гірських районів свідчать, що рівень води в окремих річках зріс на сім-дев’ять метрів упродовж лише 30 хвилин.
Таке різке підняття практично не залишило людям часу для евакуації. Частину станцій, які вимірювали рівень води, пошкодило або повністю змило.
Спочатку Геологічна служба США зафіксувала у районі підземний поштовх магнітудою 4,4. Однак після повторного аналізу фахівці заявили, що землетрусу не було.
Імовірно, сейсмічні датчики зареєстрували коливання, спричинені обвалом великої маси льоду та гірської породи. Остаточні причини події продовжують вивчати.
Пошуки призупиняли через загрозу нового прориву
Рятувальну операцію довелося тимчасово зупинити через небезпеку повторної повені. На річці Бхоте-Коші утворилося завальне озеро, рівень води в якому почав підвищуватися.
Фахівці побоювалися, що природна дамба з каміння, ґрунту й уламків може не витримати тиску. Її раптовий прорив спрямував би нову хвилю до вже постраждалих територій.
Після того як було зафіксовано поступовий контрольований витік води, пошукові роботи відновили. Операцію продовжили на суходолі, у річках і з повітря.
Глава делегації Червоного Хреста в Непалі Девід Фішер повідомив, що загроза нового паводка впливає на маршрути рятувальних груп і планування доставки гуманітарної допомоги.
Найбільшу небезпеку становить можливе повторне затоплення територій нижче за течією, де можуть залишатися люди. Рятувальники змушені постійно перевіряти стан завалів і рівень води.
У небезпечних районах готуються до евакуації
Уздовж Бхоте-Коші та на нижчих ділянках річкової долини посилили спостереження. Влада активувала системи раннього попередження про повені та зсуви.
Мешканцям районів із високим рівнем ризику рекомендували тимчасово залишити свої будинки й перейти до безпечніших місць. Для можливої евакуації підготували транспорт і визначили маршрути.
Ситуацію ускладнює велика кількість каміння, ґрунту та уламків, які опинилися у руслах. Вони можуть утворити нові природні загати та спричинити накопичення води.
Міжнародний центр комплексного розвитку гірських районів попередив, що прорив таких завалів здатен викликати повторні селеві хвилі. Ризик зберігатиметься, доки фахівці не перевірять основні русла й нестабільні схили.
Науковці оцінюють вплив потепління
Прямого підтвердження, що катастрофу спричинила зміна клімату, наразі немає. Дослідники наголошують, що кожну подібну подію необхідно аналізувати окремо.
Водночас підвищення температури може збільшувати нестабільність гірських регіонів. У Гімалаях тануть льодовики та багаторічно мерзлі ґрунти, які допомагають утримувати схили.
Коли лід і мерзла порода нагріваються, зчеплення між шарами послаблюється. Це підвищує ризик обвалів, зсувів і формування небезпечних льодовикових озер.
За попередніми даними профільних дослідницьких центрів, льодовики Гіндукушу та Гімалаїв зараз втрачають масу приблизно вдвічі швидше, ніж на початку XXI століття.
Науковець Саймон Кук зазначає, що окрему повінь не можна автоматично пояснювати глобальним потеплінням. Проте довгострокове зростання температур прискорює танення льоду та створює умови для більшої нестабільності гірських схилів.
Читайте також: повінь у Непалі: чому серед зниклих так багато українців