Минулого року в країні стався військовий переворот, внаслідок якого було усунено демократично обраний уряд та встановлена хунта, яка оголосила військову присутність США “незаконною”.
прем’єр-міністр Нігеру Алі Ламін Зейн
У п’ятницю, 19 квітня, Сполучені Штати повідомили уряд Республіки Нігер про те, що вони погодилися на його прохання вивести американські війська із західноафриканської країни, пише The Washington Post із посиланням на трьох американських чиновників.
Видання зазначає, що адміністрація Байдена опиралася цьому кроку, який змінить антитерористичну позицію Вашингтона в регіоні.
Угода означатиме кінець присутності американських військ, яка налічувала понад 1000 осіб, і ставить під сумнів статус авіабази США вартістю 110 мільйонів доларів, якій лише шість років. Це кульмінація військового перевороту в минулому році, внаслідок якого було усунено демократично обраний уряд країни та встановлена хунта, яка оголосила військову присутність США “незаконною”.
“Прем’єр-міністр попросив нас вивести війська США, і ми погодилися це зробити”, – сказав високопоставлений чиновник Держдепартаменту в інтерв’ю The Washington Post. Цей чиновник, як і інші, говорив на умовах анонімності, щоб обговорити делікатну ситуацію.
Рішення було ухвалено на зустрічі в п’ятницю між заступником держсекретаря Куртом Кемпбеллом і прем’єр-міністром Нігеру (Алі Ламін Зейн).
“Ми домовилися розпочати перемовини протягом кількох днів про те, як розробити план виведення військ”, – сказав високопоставлений чиновник Держдепу.
Речник Пентагону не прокоментував цю інформацію.
Сполучені Штати призупинили співпрацю з Нігером у сфері безпеки, обмеживши діяльність США. Але військовослужбовці США залишилися в країні, не в змозі виконувати свої обов’язки та відчуваючи, що керівництво посольства США залишило їх у невіданні.
Сахельський регіон, включаючи сусідні Малі та Буркіна-Фасо, останніми роками став глобальною гарячою точкою для ісламістського екстремізму, і в Нігері подібні напади різко зросли після перевороту. Для офіційних осіб США, які розглядали базу як важливий антитерористичний актив, угода про вихід є значною невдачею, пише The Washington Post.
Переворот у Нігері та його наслідки
- Нігером керує військова хунта після торішнього липневого перевороту, що став одним із дев’яти в Західній і Центральній Африці з 2020 року. У серпні військові Габону заявили про захоплення влади після президентських виборів.
- Унаслідок нігерійського перевороту було повалено демократично обраного президента країни Мохамеда Базума. Більше про переворот читайте у тексті Lb.ua “Переворот у Нігері – головний біль для Європи”.
- Хунта також оголосила про припинення дії угоди на суму 1,7 мільярда євро для стримування міграції з Африки до Європи. Тоді ж у Нігері скасували закон, який встановлював кримінальну відповідальність за міграцію через регіон Агадес на півночі країни, економіка якого значно послабилася через дію закону.
- Після перевороту у Нігері зросли антифранцузькі настрої (Франція − колишній колонізатор країни). У жовтні Париж розпочав виведення своїх майже 1400 військових, дислокованих у Нігері, а потім відкликав свого посла.
- У грудні військові лідери Нігеру розірвали угоду про військове співробітництво з Європейським Союзом.
- У березні цього року хунта Нігеру розірвала угоду про розміщення у країні американських військових. Делегація США нібито звинуватила Ніамей в укладенні таємної угоди щодо постачання урану до Ірану.