Після відкриття переговорів про вступ працюватимуть переговорні групи та кластери.
У Євросоюзі вважають, що Україна має шанси стати членом блоку до 2030 року.
Про це заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила з Брюсселя. Вона перебуває з візитом у Раді Європи.
“Ми можемо очікувати, дійсно, що країна стане членом Євросоюзу до кінця, як вони кажуть, untill the end of this decade – до кінця цього десятиліття. Звичайно, що багато чого потрібно буде зробити. Насправді, політична готовність і така усвідомленість того, що Україна буде членом Євросоюзу, у наших партнерів з Європи є. І це відчувається”, – сказала вона.
Після відкриття переговорів про вступ працюватимуть переговорні групи та кластери – вони працюватимуть із конкретними розділами.
“Багато треба буде Верховній Раді прийняти законодавства, Кабміну міняти процедури. Будуть переговори про певні відтермінування норм. Буде дуже важкій розділ по аграрній політиці”, – повідомила парламентарка.
Загалом робота триватиме по шести кластерах і 35 розділах.
Наступним кроком, що потребуватиме повної консолідації країн – це ратифікація вступу України.
- Сьогодні в Люксембурзі стартують перемовини з Україною про вступ до Євросоюзу. На конференції ЄС представить Україні загальні рамки переговорів, які встановлюють ключові принципи переговорного процесу. Міжурядова конференція дасть формальний старт переговорам, а переговори по суті розпочнуться із відкриттям переговорних глав. Першими відкриють глави і кластери щодо засадничих питань Євросоюзу. За оптимістичним прогнозом, відкриття перших глав або першої глави відбудеться на початку 2025.
- Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що Україна виконала всі вимоги для відкриття переговорів про вступ до ЄС.
- 21 червня ЄС схвалив переговорну рамку для України.
Вступ України до ЄС: початок шляху
Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу в лютому 2022, коли почалася повномасштабна війна.
23 червня 2022 Україна отримала статус кандидатки в члени Євросоюзу. Київ отримав від Брюсселя список необхідних для подальшої євроінтеграції семи реформ.
8 листопада 2023 Єврокомісія рекомендувала почати процес переговорів про вступ України до ЄС. ЄК вважала повністю успішними чотири з семи вимог: впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного суду України, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції й створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору, реформа медіагалузі – приведення українського законодавства у відповідність з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Натомість над боротьбою з корупцією, законодавством про нацменшини та зменшенням впливу олігархів ще слід було працювати.
Політичне рішення про початок переговорів про вступ залежить від усіх 27 країн-членів Євросоюзу. Основною перешкодою була Угорщина, яка виступає проти приєднання України і натомість пропонує якусь угоду про співпрацю. Проросійський прем’єр Словаччини Роберт Фіцо казав, що не вважає Україну готовою до вступу, але пообіцяв не перешкоджати початку переговорів. Наразі Угорщина обіцяла не блокувати вступу України.
Президент України Володимир Зеленський говорив, що якщо Єврорада не ухвалить рішення про переговори, то це означатиме вплив на це президента Росії: “вони почали працювати з країнами, не тільки Європи, на багатьох континентах, і тиснути на них. Тому якщо не буде позитивного результату, то питання не в плані Б. У нас є лише один план – це вибір нашого народу бути в ЄС. Тому якщо не буде там позитиву, це буде говорити про те, що Путін наклав вето на це рішення. Ось про що це буде говорити, мені так здається”.
Зрештою в грудні 2023 Єврорада дозволила запустити процес перемовин про вступ із Україною. Таке ж рішення ухвалили щодо Молдови, а Грузію зробили кандидаткою на вступ. Щоправда, європейські прагнення цієї країни під загрозою у зв’язку з ухваленням закону про “іноагентів”.