“Ні дюйму на Схід”. Чому Росія проти розширення НАТО

Фото: Сільвіо Берлусконі, Володимир Путін і Джордж Робертсон на саміті НАТО 2002 року (Getty Images) Автор: Дмитро Левицький

НАТО досить довго намагалося побудувати партнерство з Росією, але сьогодні їхні відносини найгірші з часів Холодної війни. НАТО вважає РФ загрозою №1, а Москва – звинувачує Альянс в нібито порушенні давньої обіцянки.

Чи завжди Росія ворогувала з НАТО та чому Москва проти розширення блоку на Схід, – в матеріалі РБК-Україна.

Зміст

  • Як Радянський союз просився в НАТО
  • Стосунки Росії з НАТО
  • Чому Росія проти розширення НАТО

Як Радянський союз просився в НАТО

У 1946 році прем’єр-міністр Британії Вінстон Черчилль заявив про загрозу нової війни для західних країн, яка виникає через Радянський союз та поширення комунізму. Тоді Черчилль закликав до твердої політики щодо СРСР та наполягав на створенні західного оборонного союзу, а вже 4 квітня 1949 року було створено Північноатлантичний альянс.

І хоча НАТО створювали, зокрема й для стримування радянського експансіонізму, сам Радянський союз декілька разів намагався приєднатися до блоку.

У 1954 році Москва запропонувала приєднати СРСР до НАТО (про бажання стати членами альянсу також заявили Українська та Білоруська РСР), але отримала відмову.

Фото: Дуайт Ейзенхауер та Микита Хрущов (Getty Images)

Тодішній президент США Дуайт Ейзенхауер запитував секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова, який до цього погрожував знищити НАТО, а чи дійсно Радянський союз готовий стати частиною блоку. Але зрештою цьому завадила відмова з боку Британії та Франція. “Нереальна природа пропозиції не заслуговує на обговорення”, – йшлося в їхній офіційній заяві.

У 1983-му в Європі ходили чутки, що про вступ в НАТО думав й тодішній генсек Союзу Юрій Андропов, але знищення радянським винищувачем пасажирського літака Південної Кореї над Сахаліном поставило крапку в цьому питанні.

Стосунки Росії з НАТО

Після розвалу Радянського союзу між Росією та НАТО доволі швидко встановилися відносини.

У 1994 році Москва приєдналася до програми Партнерство заради миру, а в 97-му між Росією та НАТО було укладено так званий основоположний акт, в якому сторони висловлювали рішуче бажання “спільно будувати тривалий та всеохоплюючий мир у євроатлантичному регіоні на принципах демократії і безпеки, яка ґрунтується на співпраці”. Вже під час президентства Володимира Путіна у 2002-му було створено Раду Росія-НАТО (між Україною та Альянсом така рада утворилася лише минулого року).

У 2000 році, за словами тодішнього генсека НАТО Джорджа Робертсона, Путін навіть натякав на бажання приєднатися до Альянсу. “Коли ви запросите нас до НАТО?”, – сказав одного разу Путін під час зустрічі з Робертсоном.

У відповідь той запропонував Росії подати заявку на вступ, як це повинні робити всі країни, адже НАТО нікого саме не запрошує. Але Путіна такий сценарій не влаштовував, бо РФ “не стоїть в одному ряду з багатьма країнами, які не мають значення”, пригадував Робертсон в інтерв’ю The Guardian у 2021 році.

Фото: Володимир Путін на саміті НАТО у Бухаресті (flickr.com/andrei89)

Путін і сам розповідав, що просився в НАТО, але нібито отримав тоді від США “дуже стриману реакцію” у відповідь.

“Скажу зараз те, чого ніколи не говорив публічно. У 2000 році під час візиту в Москву президента Клінтона, я запитав його, а як Америка поставиться до того, щоб прийняти Росію в НАТО. Не розкриватиму всі подробиці тієї бесіди, але реакція на моє запитання зовні виглядала, скажімо так, дуже стриманою”, – розповідав диктатор у лютому 2022 року.

Проте НАТО завжди намагалося підтримувати партнерство та дружбу з Росією, навіть попри її агресію проти Грузії чи окупацію українського Криму й частини Донбасу. Але стосунки між Альянсом та Москвою весь час погіршувалися, а Кремль перетворював НАТО в головного ворога Росії в очах росіян. І лише повномасштабне вторгнення в Україну змусило НАТО визнати Росію головною загрозою для Альянсу.

Чому Росія проти розширення НАТО

Незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну та на тлі посилення євроатлантичних намагань Києва Путін виступив проти розширення НАТО на Схід, зокрема шляхом приєднання України, бо це нібито загрожуватиме безпеці Росії.

“Уявіть собі, що Україна стане членом НАТО. Підлітний час ракети від Харкова чи Дніпра до Москви зменшиться до 7-10 хвилин. Це для нас червона лінія чи ні?”, – говорив він у червні 2021 року.

Того ж року Путін зажадав від Заходу гарантій того, що НАТО не буде розширюватися в бік Росії та не прийме до свого складу Україну. У грудні Москва відправила Вашингтону проект угоди про гарантії безпеки, який передбачав не тільки обіцянку не розширюватися на Схід, але й не розміщувати війська НАТО в країнах, які приєдналися до Альянсу після 1997-го. Зокрема, це країни Східної Європи та Балтії.

Таку вимогу російський диктатор пояснив тим, що НАТО ще в 90-х нібито пообіцяло Росії не розширюватися на Схід, але порушило обіцянку.

“Жодного дюйма на Схід, – сказали нам у 90-і роки. І що? Обдурили! Нахабно обманули. П’ять хвиль розширень НАТО! Не ми комусь загрожуємо. Хіба ми прийшли до кордонів США чи кордонів Британії? До нас прийшли”, – скаржився Путін у грудні 2021 року.

Йдеться про розмову, яка нібито відбулася у лютому 1990 року між держсекретарем США Джеймсом Бейкером та останнім секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим, під час якої американець нібито запитав: “Як щодо того, аби ви віддали нам вашу частину Німеччини, а натомість Захід погоджується, що НАТО не просуватиметься ні на дюйм на Схід?”.

Фото: Володимир Путін та Джордж Робертсон (Getty Images)

Жодної офіційної угоди за підсумками цієї розмови укладено не було, та і таке запитання, якщо й дійсно мало місце, то було скоріше гіпотетичною пропозицією, а не обіцянкою (тим паче Східна Німеччина об’єдналася з Західною аж ні як не за добровільною згодою Москви). Але саме цю розмову Путін неодноразово використовував як доказ, що НАТО нібито порушило дану Москві обіцянку.

Але розширення НАТО почало Путіна насправді турбувати лише нещодавно (хоча Москва завжди була проти євроатлантичної інтеграції України). Як розповідав екс-генсек Робертсон в інтерв’ю австрійській газеті Die Presse, у нього було дев’ять зустрічей з Путіним і той жодного разу не згадував про розширення НАТО. Єдине, що його турбувало, за словами Робертсона, – коригування договору про звичайні збройні сили в Європі після приєднання до НАТО країн Балтії.

“Це було вирішено, і Путін сказав: “Мені цього достатньо”. Всі сьогоднішні заяви Путіна – це лише привід для виправдання його агресивної поведінки. До речі, Путін також підписав Римську декларацію на саміті НАТО у 2002 році, яка закріплює територіальну цілісність усіх держав”, – говорив колишній генсек.

Сьогодні ж Росія та НАТО є фактичними ворогами. Ьа більше, Москва веде активну гібридну агресію щодо країн-членів Альянсу, від дезінформації та кібератак до диверсій та провокацій. І з огляду на повномасштабну війну в Україні та все більш агресивні кроки Росії в бік НАТО, говорити про повернення до “добросусідських” відносин в найближчі роки, чи навіть десятиліття, не доводиться.

Під час підготовки матеріалу використовувались публікації західних та російських ЗМІ, а також заяви колишнього генсека НАТО Джорджа Робертсона та російського диктатора Володимира Путіна.

Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало, чому Україну поки не хочуть приймати в НАТО та до чого тут Росія.

Крім того, вже наступного тижня у США відбудеться ювілейний саміт НАТО. Про очікування України та можливі результати зустрічі у Вашингтоні – читайте за посиланням.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.

www.rbc.ua

Exit mobile version