Ізраїль занурився у політичну кризу: що відбувається

Протестуючі у Єрусалимі (фото: Getty Images) Автор: Роман Кот

З початком осені по всьому Ізраїлі прокотилися масові протести.

Що вони означають та які наслідки можуть мати – в матеріалі РБК-Україна.

Зміст

  • Що спричинило протести?

  • Хто за протести, хто проти?

  • Як протести впливають на політичну ситуацію в Ізраїлі?

  • Що тепер буде із переговорами?

Ввечері 1 вересня по всьому Ізраїлю спалахнули протести. У різних містах країни на вулиці вийшли до 500 тисяч людей. Протестуючі перекрили ключові автомагістралі та відбулися сутички з поліцією. Попри те, що масштаб протестів спадає, ці події є проявом вкрай напруженої ситуації та глибоких розколів у ізраїльському суспільстві.

Що спричинило протести?

Учасники мітингів звинуватили уряд і особисто прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньяху в тому, що він нібито затягує укладення угоди із угрупованням ХАМАС про повернення заручників, що наразі можливо лише через угоду з бойовиками про припинення бойових дій у Секторі Газа.

Безпосереднім приводом для протестів стало вбивство ХАМАСом шістьох ізраїльських заручників. Їх тіла знайшли в тунелі під містом Рафах на півдні Сектору Газа. За словами представників Армії оборони Ізраїлю, заручників вбили незадовго до того, як до них дісталися ізраїльські солдати. За офіційними даними, ХАМАС утримує 101 заручника, однак невідомо скільки з них залишаються живими. Троє з шести заручників, знайдених мертвими мали бути звільнені на першому етапі пропозиції про припинення вогню.

Непрямі переговори між Ізраїлем, ХАМАС та посередниками активізувалися на початку серпня. За більшістю пунктів вдалося виробити спільну позицію, однак залишається невирішеним питання контролю над Філадельфійським коридором. Це територія між Сектором Газа та Єгиптом, через яку ХАМАС отримує легально чи контрабандою все необхідне для продовження нападів на Ізраїль.

Хто за протести, хто проти?

На знак солідарності із сім’ями викрадених ХАМАСом ізраїльтян голова Всеізраїльської асоціації профспілок (“Гістадрут”) Арнон Бар-Давид оголосив загальний страйк. До цього кроку напередодні закликав Штаб сімей викрадених, який закликає до якнайшвидшого укладання угоди з терористами на будь-яких умовах.

Зазначимо, що страйк та протести не стали загальнонаціональними. Проти протестів виступив Форум “Тіква”, що об’єднує сім’ї заручників, які виступають проти угоди за будь-яку ціну, наполягаючи на знищенні ХАМАСу та поверненні заручників військовим шляхом. Форум опублікував заяву, яка засудила страйк.

2 вересня біля міністерства глави уряду в Єрусалимі сім’ї полеглих солдатів провели власну, менш масштабну демонстрацію за продовження війни в секторі Газа. Міністр фінансів і член кабінету безпеки Ізраїлю Бецалель Смотрич звернувся до генерального прокурора з вимогою заборонити протест.

Серед муніципалітетів, які заявили про повну або часткову участь у страйку були Тель-Авів, Хайфа, водночас не приєдналися муніципалітети Єрусалиму, Беер-Шеви та Ашкелона.

Суд із трудових спорів розглянув аспекти оголошеного Гістадрутом страйку та ухвалив припинити його о 14:30 за місцевим часом. Згідно з судовим ордером, в основі страйку лежать політичні причини, а не економічні. Разом з тим Штаб сімей викрадених закликав приходити на демонстрацію попри рішення суду. Частина страйкарів продовжила його до кінця дня.

Як протести впливають на політичну ситуацію в Ізраїлі?

Протести внесли додаткове сум’яття у правлячу коаліцію, яка і так є нестійкою.

Ввечері 2 вересня Беньямін Нетаньяху виступив на прес-конференції, аби пояснити, чому гальмуються переговори з ХАМАС. За його словами, для захоплення Філадельфійського коридору не було міжнародної та внутрішньої легітимації. І саме це завадить Ізраїлю повернутися до Філадельфійського коридору, якщо війська будуть виведені звідти на 42 дні, протягом першого етапу угоди з ХАМАС, який би дозволив повернути від 20 до 30 живих заручників.

Реагуючи на прес-конференцію, у Штабі сімей викрадених заявили, що його виступ “повний брехні та вигадок”. Згідно із заявою, Нетаньяху “довів, що не має наміру повертати заручників. Такий справжній зміст його слів, незважаючи на всю брехню та вигадки, які ми почули сьогодні ввечері”.

Лідер опозиційної партії “Єш Атід” Яїр Лапід заявив, що Нетаньяху хвилює не угода з ХАМАС і повернення заручників, а збереження влади.

Зазначимо, що ультраправі члени парламентської більшості Ітамар Бен-Гвір та Бецалель Смотрич регулярно погрожують Нетаньяху вийти з коаліції, якщо угоду з ХАМАС буде укладено.

Сам Ітамар Бен Гвір, міністр національної безпеки Ізраїлю, 2 вересня підтвердив, що буде використовувати свої повноваження з метою не допустити укладання угоди з ХАМАС.

Бені Ганц, лідер опозиційної партії “Державний табір” та колишній міністр оборони, що брав участь у плануванні операції у Секторі Газа написав соцмережі Х:

“Вражаюче, що людина, яка боялася заходити в Газу і взагалі не хотіла проводити операцію на півдні сектора, сьогодні пояснює всій країні, наскільки важливий один коридор, куди він не хотів заходити”.

Водночас, лідер ультраортодоксальної партії “ШАС”, що входить до коаліції, Ар’є Дері фактично став на бік прихильників швидкої домовленості з ХАМАС. Одночасно лідери партії намагаються запустити процес переформатування уряду, який би усунув від влади ультраправі партії, що виступають проти угоди з ХАМАС. Втім, ці перемовини поки що на початковому етапі.

Що тепер буде із переговорами?

Попри наявність протиріч у самому Ізраїлі переговори формально тривають. Не лише через тиск частини ізраїльського суспільства, а й завдяки впливу США на Ізраїль.

Угода з ХАМАС може запобігти масштабній війні Ізраїлю з “Хезболлою” та можливо, з Іраном. 31 липня, у відповідь на чергову атаку, Ізраїль ліквідував у Бейруті одного з лідерів “Хезболли” Фуада Шукра, а в Тегерані було вбито голову політбюро ХАМАС Ісмаїла Ганію. У відповідь на атаки Іран пригрозив відплатити Ізраїлю, однак атака у відповідь затримується. Іран може скасувати відповідь, якщо Ізраїль та ХАМАС таки досягнуть домовленості.

США як ключовий посередник у переговорах повідомляють про прогрес. Джо Байден 2 вересня повідомив, що “близький” до представлення остаточної угоди учасникам переговорів. Разом з тим, на запитання про те, чи робить Нетаньяху достатньо для досягнення угоди, Байден просто відповів: “Ні”.

Водночас відповідальний за переговори ХАМАС Халіль Аль-Хайя заявив, що без відведення військ Ізраїлю з Філадельфійського коридору жодної домовленості не буде.

Поки посередники шукають компромісний варіант домовленості, Ізраїль все більше занурюється в політичну кризу, що ставить під загрозу політичне майбутнє як самого прем’єр міністра Нетаньяху, так і стабільність в Ізраїлі загалом.

Нагадаємо, раніше РБК-Україна детально писало як проходять переговори між Ізраїлем, ХАМАС та посередниками Єгиптом, Катаром і США.

При написанні матеріалу використовувались заяви ізраїльських і американських політиків, публікації ізраїльських видань Haaretz, Times of Israel, Деталі.

www.rbc.ua

Exit mobile version