Для країни можуть бути наслідки, серед іншого, за результатами Асамблеї учасників Римського статуту наприкінці року.
Олександр Мережко
Монголія як країна-член Міжнародного кримінального суду порушила Римський статут, вирішивши не затримувати російського лідера Володимира Путіна, ордер на арешт якого суд видав торік у березні.
Про це заявив голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва Олександр Мережко, повідомляє кореспондент LB.ua.
“Міжнародне право працює. Я виходжу з того, що навіть порушення міжнародного права, порушення конкретної міжнародної конвенції, міжнародного договору, не веде до знищення міжнародного права загалом. Воно працює. Тут йдеться про порушення Римського статуту, який передбачає обов’язок, міжнародне правове зобов’язання кожної держави-учасниці Римського статуту реалізувати ордер на арешт”, ‒ зазначив він.
“Монголія мала вибір і могла не запрошувати Путіна, розуміючи, що арешту не буде. Або якщо вона таки запросила підозрюваного у вчиненні воєнних злочинів ‒ по суті воєнний злочинець Путін опинився на її території ‒ вона повинна була його заарештувати і цього не зробила”, ‒ додав депутат.
Мережко переконаний, що дії Монголії матимуть будуть відповідні наслідки. “Можливість таких наслідків передбачена як і у самому Римському статуті ‒ йдеться про суперечки, які виникають між державами-учасницями, і загалом у міжнародному праві”, ‒ підкреслив очільник комітету.
Зокрема, наприкінці цього року планується проведення Асамблеї держав-учасниць Римського статуту і на цьому майданчику “потрібно буде порушувати це питання”. “Я сподіваюся, що Україна буде брати участь у цій Асамблеї як повноправний член. Якщо не вдасться таким чином, то передбачено ще один механізм ‒ звернення до Міжнародного суду”, ‒ розповів нардеп.
Президент РФ Володимир Путін відвідує Монголію, 3 вересня 2024 року
Окрім того, може йтися і про політичні та дипломатичні санкції щодо країни. “Монголія по суті порушила міжнародне право, його загальні принципи, можна говорити про певні політичні та дипломатичні санкції. Наприклад, якщо західні держави будуть зменшувати допомогу Монголії, то це можна розглядати як певні санкції, як певну реакцію на порушення основної засади міжнародного правопорядку ‒ засади верховенства права, зокрема міжнародного права”, ‒ зауважує Мережко.
Мережко також зазначив, що Україна після ратифікації вже перебуває у процесі набрання чинності Римського статуту. “Там є процедура: потрібно подати ратифікаційну грамоту і через 60 днів Україна стає повноправним учасником Римського статуту МКС. Тут важливо проявляти дуже активну позицію, багато залежить від нас, зокрема у питанні імплементації ордерів на арешт”, ‒ каже депутат.
Президент РФ Володимир Путін відвідує Монголію, 3 вересня 2024 року
- Комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики звернувся до Великого Державного Хуралу Монголії ‒ законодавчого органу країни зі закликом, аби влада виконала обов’язковий міжнародний ордер на арешт та передала Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
- Раніше передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі владу Монголії просило українське МЗС.
- Bloomberg раніше повідомляв, що Путін отримав запевнення, що під час візиту до Монголії у вересні його не заарештують за воєнні злочини за ордером Міжнародного кримінального суду.
- Путін прибув до Монголії на святкування “спільної перемоги радянських та монгольських військових над японцями”.
- Проте раніше російський лідер не ризикував зробити такий візит. Він пропустив минулорічний саміт у Південній Африці лідерів групи БРІКС, до якої також входять Китай, Бразилія та Індія, після того, як Кейптаун дав зрозуміти, що їй доведеться виконувати ордер МКС як держави-члена.
- Путін також вирішив не їхати на саміт “Групи двадцяти” (G20) минулого року в Індію, хоча Нью-Делі не є членом МКС. Бразилія запросила Путіна на саміт G-20, який вона прийматиме в листопаді. Водночас президент Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив, що рішення про арешт російського диктатора має ухвалити судова влада.