“Зважаючи на серйозність відмови Монголії співпрацювати з Судом, Палата визнала за необхідне передати питання до Асамблеї держав-учасниць”, – наголосили у суді.
Президент РФ Володимир Путін відвідує Монголію, 3 вересня 2024 року
Через те, що Монголія не співпрацювала під час арешту і видачі Володимира Путіна, Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду передає питання до Асамблеї держав-учасниць, пише «Інтерфакс-Україна».
«Не заарештувавши Путіна, коли він перебував на її території, і не видавши його Суду, Монголія не виконала прохання Суду про співпрацю в цьому відношенні всупереч положенням Римського статуту, тим самим завадивши Суду здійснювати свої функції та повноваження в значенні статті 87(7) Статуту. Зважаючи на серйозність відмови Монголії співпрацювати з Судом, Палата визнала за необхідне передати питання до Асамблеї держав-учасниць», – йдеться у повідомленні МКС.
Палата попереднього провадження наголосила, що “особистий імунітет, включно з імунітетом глав держав, не може бути оскаржений у МКС, і відмова від нього не потрібна”. Вона також нагадала, що держави-учасниці Римського статуту й ті, хто визнає юрисдикцію МКС, зобов’язані заарештовувати та видавати осіб, які підпадають під дію ордерів, незалежно від їхнього офіційного становища або громадянства.
- Російський диктатор отримав запевнення, що під час візиту до Монголії 3 вересня його не заарештують за воєнні злочини за ордером Міжнародного кримінального суду.
- Путін відвідав Монголію для святкування “спільної перемоги радянських та монгольських військових над японцями”.
- Опісля прокурор МКС Карім Хан, коментуючи відмову Улан-Батора виконати норми Міжнародного кримінального суду і заарештувати Путіна, сказав, що це не є трагедією. Хан розповів, що в разі відмови країни-підписанта Римського статуту виконувати покладені зобов’язання є алгоритм реагування.