У США завершилася виставка AUSA 2024, яка завжди була маркером розвитку їхніх Сухопутних військ.
Особливу увагу цього року приділили питанням захисту від загроз з неба — урахували досвід нашої війни; дії БпЛА над Європою та Африкою, поки НАТО несе службу в режимі де-юре мирного часу; погрози Китаю повернути Тайвань (досвід війни Росії проти України там вивчають обидві сторони); удари Ірану по Ізраїлю.
У 2025 році бюджетний запит на модернізацію оборони з повітря склав 5.6 млрд доларів — 50 % зростання, в основному на датчики, на РЛС кругового огляду LTAMDS (сьогодні все, що стоїть на озброєнні, має секторальну схему) і різні системи інтеграції з тактичним рівнем. Терміни, до речі, для того самого LTAMDS уже минули щонайменше рік тому через прошивку, і це ще не кінець — кожне наступне покоління зброї розробляти складніше й довше через електроніку, РЕБ, нові протоколи зв’язку.
Усі ці моменти вкрай важливі для нас, оскільки Україна критично залежить від американських технологій у сфері ППО/ПРО.
Бо більшість ПРО — це Patriot, у NASAMS є чимала частка роботи американської компанії Raytheon, тактичні системи типу Avengers, Vampire і ПЗРК Stinger, понад три десятки РЛС. Зверху донизу технології, які ми використовуємо, вшиті саме США. Тож куди саме віє вітер у них, стосується й нас.
Важкі далекобійні системи на кшталт Patriot модернізують, і їхній життєвий цикл теж продовжиться — покращать ракети до PAC-3 MSE, прошивку та можливості РЛС в ідентифікації дронів.
Ракета PAC 3 MSE комплексу Patriot
Коли закриють розробку нової ракети LTFI, через дорожнечу програми зосередяться на наведенні на ціль, більш енергетичному паливі, зниженні маси, підриву якомога ближче до цілі.
Нам це на руку: довше залишиться актуальною і матиме шанси на модернізацію наша поточна архітектура (ті самі найновіші німецькі або румунські системи Patriot), можна розраховувати на пакети допомоги з ракетами, що виходять з терміну зберігання.
Особлива увага буде прикута до захисту ПРО від невеликих цілей (не тільки до самозахисту від балістики) — тривають експерименти з реактивним БпЛА трубного пуску Coyote, який може збивати ворожі апарати не лише як камікадзе, а й некінетичними засобами (мікрохвилі, РЕБ).
Сама система складається зі стаціонарних РЛС (частина на автомобілях) і двох багатоцільових бронемашин (на одній — пускові, на іншій — РЕБ).
Пускова ППО Coyote
Тобто як варіант створюватимуть район заборони доступу за допомогою перешкод, патрулювання своїх БпЛА й чергування розрахунків, які запустять Coyote. Подальша модифікація «зенітних дронів», щоб вони роздавали перешкоди, служили ретрансляторами і збільшували час автономності, ймовірно, теж стане бажаною.
Ключовим для розвитку визнали IBCS — інтегровану систему бойового управління ППО. Яка зв’язує у єдину мережу важкі системи, тактичні пускові, розрахунки малої зенітної арти й ПЗРК, літаки, РЛС, оптичні канали, сервери на автомобілях.
Якби стояло завдання описати це одним реченням, то «будь-який датчик — будь-яка ракета». Це комплекс протоколів, каналів зв’язку й алгоритмів супроводу, ідентифікації та знищення всього чужого, що виявлять у повітрі.
Схема інтегрованої системи бойового управління ППО IBCS
Тобто, припустімо, засік радар Patriot Су-30, але борт пішов за радіогоризонт або прикрився перешкодами, ціль пізніше знову ненадовго захопив малий радар Saab Giraffe, ще пізніше уточнила азимут оптична станція, а відпрацював по цілі розрахунок ПЗРК, який вивели в точку перехоплення, — заощадили ракету, не підставляли під загрозу дорогий РЛС безперервним випромінюванням, зберегли канальність для можливої атаки дронами.
Не треба винаходити велосипед — наша старенька «Стріла-10» збила новий «Оріон», який керованими бомбами і ПТУР повинен розбирати такі цілі рутинно.
Але наші побачили «аналоговнєтний» першими, а російський розрахунок БпЛА «Стріли» не побачив.
США продовжать передавати у війська два батальйони тактичного рівня ППО щороку. Натомість M1097 Avenger виводять у резерв і на ринок, а значить, і нам щось припадатиме.
Як приклад, що розробляють у США — найновіший IM-SHORAD на базі Stryker, який має і далеку ракету, і класичні Stinger, і РЕБ, і 30 мм гармату.
ППО IM-SHORAD
Перші машини, до речі, поїхали до Командування Європи у 10-й AAMDC. Перші радари LTAMDS планують на Гуам, на Азіатський ТВД, а тактичний рівень — туди, де зараз найщільніша робота з дронів.
Мова не про те, що добре бути здоровим і багатим, а що навіть армії США не вистачає ресурсів упроваджувати вузьку спеціалізацію, експериментувати з пілотованими перехоплювачами й розраховувати, що можна все вирішити тільки ракетами.
А до лазерів на озброєнні поза передсерійними партіями поки що далеко через обмеження, пов’язані з дитячими хворобами, погодою, енергоефективністю, можливими методами протидії на кшталт аерозолів.
Загалом ренесанс малої зенітної артилерії; дрони проти дронів; ціна кінетичних перехоплювачів проти балістики (яку можна зробити не зовсім точною, із завданням стадіон туди-сюди) важлива навіть для економіки такої держави, як США; єдине цифрове поле бою, коли будь-який датчик повинен дати вказівку цілі будь-якій ракеті. Ну і багатоцільові платформи — коли машина і РЛС, і зенітка, і пусковий носій, і РЕБ, і оптична станція. Ну й те, що Patriot продовжать модифікувати й не знадобляться дорогі нові ракети, яких навіть США отримували б по чайній ложці на рік, теж непогано.
Та й система IBCS у тому чи іншому вигляді також пройде (якщо вже не пройшла) обкатку на нашій війні.