Митники Південної Кореї розслідують походження імпорту в країну нафти, інгредієнта для виробництва пластмас, приділяючи особливу увагу російським поставкам.
Митники Південної Кореї розслідують походження імпорту в країну нафти, інгредієнта для виробництва пластмас, приділяючи особливу увагу російським поставкам, пише Bloomberg.
За інформацією джерел видання, під час розслідування перевіряють закупівлі кількох нафтохімічних виробників у країні.
Як пише Bloomberg, принаймні один з найбільших виробників Південної Кореї має зв’язок з імпортом підозрілої сировини, а митна служба за останній тиждень вивчила всю галузь. За словами джерел, влада Південної Кореї також зв’язалася з торговим домом Trafigura Group.
Під час розслідувань влада з’ясовує справжнє походження вантажів, придбаних кінцевими споживачами в Південній Кореї. Зокрема, вона розслідує, чи могла нафта з Росії бути перемаркована і запропонована покупцям як поставки з інших країн.
Впродовж останніх років південнокорейським нафтохімічним компаніям було важко щодо забезпечення нафтою. Традиційно залежне від іранського конденсату, це джерело постачання вичерпалося через санкції США проти країни Перської затоки.
Тоді вони більше зробили ставку на російську нафту, але війна в Україні також ускладнила ці закупівлі.
Традиційно залежне від іранського конденсату, це джерело поставок вичерпалося через санкції США щодо країни Перської затоки. Тоді вони більше покладалися на російську нафту, але війна в Україні також ускладнила ці закупівлі.
За даними дослідницької компанії Kpler, до вторгнення в Україну Росія була найбільшим постачальником нафти до Південної Кореї, забезпечуючи понад 25% імпорту країни 2021 року.
Після війни покупці почали уникати прямих закупівель російського пального на тлі санкцій США та побоювань посилення контролю з боку уряду, водночас імпорт із таких країн, як Туніс, Об’єднані Арабські Емірати та Сінгапур, збільшився.
Відстежувати потоки нафти складно, оскільки існують різні види сировини, яку також можна використовувати для виробництва бензину, що підпадає під різні числові торгові ідентифікатори. На них також поширюються різні цінові пороги в рамках обмеження G7.
- 5 грудня 2022 набули чинності нафтові санкції проти Росії. Тоді запрацювала стеля цін, за якою один барель російської нафти має вартувати не більше, ніж $60.
- Також заборонено морське транспортування сирої нафти до ЄС.
- У лютому 2023 року Рада Європейського союзу погодила два обмеження цін на нафтопродукти, які виробляються у Росії або експортуються з країни-агресора. Максимальна вартість нафтопродуктів, що коштують дешевше сирої нафти (мазут), становить тепер 45 доларів США за барель. Стеля цін на нафтопродукти, що дорожчі, аніж сира нафта (дизельне паливо), встановлена на рівні 100 доларів за барель.
- За 2023 рік на енергоресурсах Кремль уторгував на чверть менше, ніж у 2022-му, — 100 млрд доларів, порахувала агенція Bloomberg. Проте продаж нафти й газу все ще є головною статтею доходів російського бюджету. Він дозволяє режиму Путіна триматися на плаву й навіть збільшувати воєнні видатки. Більше читайте у матеріалі LB.ua “Гроші на війну: заробітки Росії у 2023-му скоротилися. Але потрібні нові санкції”.