Протестувальники скандували гасла за демократії, НАТО та Європу.
В Бухаресті протести проти перемоги проросійського кандидата Келіна Джеорджеску.
Сьогодні, 26 листопада, в Бухаресті та інших містах Румунії молодь зібралась на знак протесту проти перемоги в першому турі виборів президента ультраправого кандидата Келіна Джеорджеску.
Про це повідомляє Digi24.
Протестувальники скандували гасла на користь демократії, НАТО та Європи та проти екстремізму.
Зокрема, в Яссах сотні людей вийшли на площу Єдності з імпровізованими картонними плакатами. На них, серед іншого, написали “Краще мертвий, ніж фашист”, “Ми не повторюємо історію. Ми хочемо демократії” та “Ми проНАТО”. Більшість учасників акції – студенти.
Підтримайте LB.UA – ми працюємо для вас
Акція протесту відбулась й у Констанці, також сотні молодих людей зібрались в Тімішоарі. Там вони вигукували гасло грудневої революції 1989 року “Сьогодні в Тімішоарі, завтра по всій країні”.
Лозунг “Краще мертвий, ніж фашист” – перероблений рядок революційної пісні 1989 року, в оригіналі він звучить “краще бути мертвим ніж комуністом”.
В Бухаресті протести проти перемоги проросійського кандидата Келіна Джеорджеску.
В Бухаресті протести проти перемоги проросійського кандидата Келіна Джеорджеску.
В Бухаресті протести проти перемоги проросійського кандидата Келіна Джеорджеску.
В Румунії молодь протестує проти перемоги проросійського кандидата
В Бухаресті виступають проти перемоги проросійського кандидата
За підсумками президентських виборів у Румунії, усупереч соціологічним прогнозам, до другого туру неочікувано вийшли незалежний кандидат Келін Джеорджеску (22,95 % голосів виборців) і лідерка партії «Союз порятунку Румунії» Елена Ласконі (19,18 %). Остання випередила чинного прем’єра, кандидата від Соціал-демократичної партії Марчела Чолаку, лише на дві тисячі голосів. Утім за бортом опинився не лише Чолаку, але й лідер другої впливової сили румунської політичної архітектури — Націонал-ліберальної партії — президент Сенату Ніколає Чуке. Після цього обидва політики оголосили про відставку з посад керівників своїх партій. То як же так сталося й чи очікує Румунію політична криза — у матеріалі LB.ua.
Коментувати