Єврокомісія визнала розробку нового законопроєкту України, що регулює діяльність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), важливим кроком для нормалізації роботи цих органів. Водночас, у ЄС висловили стурбованість і побоювання щодо змісту цього законопроєкту, вказуючи на потенційні ризики для незалежності антикорупційних структур, повідомляє “Кіровоград Кропивницький” з посиланням на The Guardian.
Єврокомісія висловила стурбованість щодо незалежності НАБУ і САП
В офіційній заяві Єврокомісії наголошується на необхідності забезпечення незалежності антикорупційних органів в Україні, які є важливими елементами правової держави. Представники ЄС зазначили, що новий законопроєкт є спробою реформувати систему правопорядку в Україні, однак важливо, щоб цей процес не призвів до зниження ефективності роботи НАБУ і САП. Зокрема, Єврокомісія підкреслила важливість збереження незалежності цих органів для подальшого успіху в боротьбі з корупцією та впровадженні європейських стандартів управління.
В ЄС додали, що продовжать працювати з Україною для того, щоб їхні занепокоєння були повністю враховані під час фіналізації законопроєкту. Єврокомісія очікує, що всі країни-кандидати на членство в ЄС, включаючи Україну, повинні дотримуватися найвищих стандартів щодо функціонування антикорупційних органів.
Протести та суперечливі ініціативи
Незважаючи на підтримку деякими державами цієї реформи, новий закон №12414, ухвалений Верховною Радою 22 липня, спричинив великий резонанс в українському суспільстві. Закон суттєво урізає повноваження НАБУ і САП, надаючи Генеральній прокуратурі право змінювати юрисдикцію розслідувань, а також передавати справи й давати обов’язкові вказівки детективам НАБУ та прокурорам САП. Це рішення викликало широкий спротив серед антикорупційних організацій, які вважають, що такі зміни можуть серйозно ослабити незалежність цих органів та послабити ефективність боротьби з корупцією.
Зокрема, Єврокомісар з питань розширення Марта Кос вже висловила занепокоєння щодо того, що прийняття цього закону є серйозним кроком назад для України на шляху до інтеграції з Європейським Союзом і може вплинути на довіру до антикорупційної реформи. Вона підкреслила, що такий закон може не тільки погіршити внутрішню ситуацію в Україні, але й створити труднощі для подальших переговорів з ЄС щодо членства.
Напруга між урядом та громадськістю
Одночасно з ухваленням закону в Україні розгорілися акції протесту, в яких активісти висловлювали своє незадоволення змінами в законодавстві. Протести були спричинені побоюваннями, що зменшення незалежності антикорупційних органів сприятиме зростанню корупції в країні. Різні громадські організації вважають, що новий закон є спробою ослабити боротьбу з корупцією, в той час як уряд стверджує, що це крок до поліпшення управління.
У цьому контексті важливою є реакція міжнародної спільноти, оскільки деякі країни вже висловили свою підтримку Україні, закликаючи до подальших реформ. Зокрема, уряд України стверджує, що всі необхідні кроки для зміцнення інститутів правопорядку будуть здійснені з урахуванням міжнародних рекомендацій і стандартів ЄС.
Раніше ми писали про те, скільки майна арештували 2024 року.