У конференції в Гаазі брали участь 57 країн, з них 44 підписали декларацію.
Конференція в Гаазі, 2 квітня
Політичну декларацію конференції “Відновлення справедливості для України”, що пройшла 2 квітня у Гаазі, підтримали 44 країни. Загалом участь у ній брали 57 країн, пише “Європейська правда”.
У декларації, текст якої опублікував уряд Нідерландів, висловили підтримку створенню Спецтрибуналу щодо злочину агресії та використанню заморожених активів Росії на користь України. Також там засудили агресію проти українців як кричуще порушення міжнародного правопорядку.
Підсумковий документ наразі підписали Албанія, Андорра, Австралія, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Японія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Нова Зеландія, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Україна, Велика Британія і США.
Країни-підписанти підтвердили наміри працювати над створенням спецтрибуналу для притягнення Росії до відповідальності за злочин агресії проти України, що сприяло би покаранню вищого військово-політичного керівництва РФ, та “вітають значний прогрес у цьому напрямку”, закликаючи держави й міжнародні організації допомогти з напрацюванням юридичної бази та міжнародної підтримки для завершення цього процесу.
У другому розділі декларації, що присвячений компенсації завданих Україні збитків, вітають початок роботи Реєстру збитків, який з 2 квітня почав приймати заявки.
Країни-підписанти пообіцяли, що суверенні активи Росії у їхній юрисдикції залишаться замороженими, доки вона не припинить агресію проти України і не сплатить за завдані збитки, а також вітають дискусії щодо можливості використання цих активів та доходів від них на користь України.
“Два роки тому всі категорично відкидали ідею Спеціального трибуналу для злочину російської агресії проти України. Рік тому здавалося, що він загруз у суперечках між державами. Сьогодні більшість з них чітко розуміють, що альтернативи створенню повноцінного трибуналу немає”, – прокоментував міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Спецтрибунал щодо злочину агресії
- Дмитро Кулеба учора повідомив про відсутність практичного прогресу в питані створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії. Перед початком конференції “Відновлення справедливості для України” в Гаазі він сказав журналістам, що це єдине питання, де прогресу немає.
- Злочин агресії має унікальний режим юрисдикції, окремий від інших злочинів Римського статуту, таких як воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. Країни, які не є державами-учасницями Міжнародного кримінального суду, виключаються з юрисдикції у частині розслідування та притягнення до відповідальності за злочин агресії, незалежно від того, чи є вони жертвою агресії чи агресором, за винятком випадку звернення зі сторони Ради безпеки ООН. Враховуючи те, що РФ має право вето на рішення Ради безпеки, таке звернення реалізувати неможливо, тож Міжнародний кримінальний суд не матиме належної юрисдикції в розслідуванні злочину агресії.
- Наразі судового органу, який мав би юрисдикцію щодо злочину агресії проти України, не існує. Найвище військово-політичне керівництво Росії без цього органу судити не зможуть.
- Робота зі створення Спецтрибуналу, який би притяг до відповідальності Путіна і інших російських керівників, почалася одразу після початку повномасштабної війни, в лютому 2022. Формування спецтрибуналу підтримали багато країн, а восени того ж року створили окрему Коаліцію держав зі створення Спецтрибуналу, до якої увійшли і країни Group of 7.
- Український генпрокурор Костін говорив, що оптимальним є створення Спецтрибуналу на підставі багатостороннього міжнародного договору за прикладом Нюрнберзького трибуналу.
- Другий варіант передбачає створення спецтрибуналу на основі угоди з ООН із ухваленням відповідної резолюції Генасамблеї організації.
- Є й третій варіант – гібридна модель трибуналу на основі застосування українського права з деякими міжнародними елементами.