Силует батька з дитиной / Фото: pixabay.com
На сьогодні це вже 261 дитина врятована з Росії та окупації командою Save Ukraine.
Ще 10 українських дітей вдалося повернути з тимчасово окупованих територій.
Про це повідомив виконавчий директор БО “Save Ukraine” Микола Кулеба.
“10 українських дітей, які після 24 лютого опинилися в окупації, вдалося врятувати та повернути в Україну команді Save Ukraine. Діти після тривалої розлуки нарешті змогли обійняти своїх найрідніших, і зараз усі сім’ї в безпеці”, – написав Кулеба у Facebook 8 березня.
Що відомо про дітей
Аліна залишилася вдома з татом після того, як її маму Марину депортували росіяни. Дівчинка змушена була відвідувати російську школу, слухати й співати там гімн росії, носити дорогу шкільну форму. За будь-яку відмову виконувати все це дітям погрожували занижувати оцінки. Хоча малювати й писати листи російським солдатам Аліна все ж відмовилася, сказавши вчительці, що не вміє малювати й не знає російську мову. Проте уникнути перегляду фільмів про “велич” російської мови уникнути не вдалося. І це особливо цинічно з боку окупантів — примушувати дітей писати листи військовим, які вбивають їхніх батьків, матерів, братів та сестер, а також прославляти країну, яка позбавила їх спокійного життя.
Олексій, тато якого помер в окупації від хвороби серця, також згадує лише російські підручники, якими дуже швидко замінили усі українські книжки у школі. Якось його однокласники знайшли табличку з українським прапором і повісили в класі, але вчителька побачила і швидко десь її викинула. Відмовитися від написання листа російським військовим також не можна було.
13-річний Орест і 11-річна Меланія опинилися розлученими з батьками після того, як ЗСУ звільнили Правобережжя. Батьки відвезли дітей на Лівобережжя до бабусі й дідуся, якомога далі від зони бойових дій. Через це майже 1,5 року не бачилися з батьками. За цей час через постійний стрес у Меланії погіршився слух, як і в її мами Оксани. Брат і сестра дуже хотіли обійняти маму, повернутися додому. Але іноді вже й не вірили, що ця мить може колись статися.
Маленька Лана народилася вже в окупації. Її мама Таміла повномасштабне вторгнення зустріла вагітною. Дуже важко доводилося виживати в перші місяці, коли був дефіцит продуктів і ліків в окупації. Дуже сподівалася молоді жінка, що народжуватиме у вільній Україні, але ні — у пологовий їхали через кільканадцять російських блокпостів. Ледь домовилися з військовими пропустити їх у пологовий. Нове життя народжувалося під вибухи. Породіллі було дуже страшно, та, на щастя, обійшлося без сховища. Додому їх виписали через 4 години після пологів, так і не зробивши дитині жодного щеплення.
Усі імена у цілях безпеки змінені.
10 українських дітей, які після 24 лютого опинилися в окупації, вдалося врятувати та повернути в Україну команді Save Ukraine. Діти після тривалої розлуки нарешті змогли обійняти своїх найрідніших, і зараз усі сімʼї в безпеці. Аліна залишилася вдома з татом після того, як її маму Марину депортували росіяни. Дівчинка змушена була відвідувати російську школу, слухати й співати там гімн росії, носити дорогу шкільну форму. За будь-яку відмову виконувати все це дітям погрожували занижувати оцінки. Хоча малювати й писати листи російським солдатам Аліна все ж відмовилася, сказавши вчительці, що не вміє малювати й не знає російську мову. Проте уникнути перегляду фільмів про “велич” російської мови уникнути не вдалося. І це особливо цинічно з боку окупантів — примушувати дітей писати листи військовим, які вбивають їхніх батьків, матерів, братів та сестер, а також прославляти країну, яка позбавила їх спокійного життя. Олексій, тато якого помер в окупації від хвороби серця, також згадує лише російські підручники, якими дуже швидко замінили усі українські книжки у школі. Якось його однокласники знайшли табличку з українським прапором і повісили в класі, але вчителька побачила і швидко десь її викинула. Відмовитися від написання листа російським військовим також не можна було. 13-річний Орест і 11-річна Меланія опинилися розлученими з батьками після того, як ЗСУ звільнили Правобережжя. Батьки відвезли дітей на Лівобережжя до бабусі й дідуся, якомога далі від зони бойових дій. Через це майже 1,5 року не бачилися з батьками. За цей час через постійний стрес у Меланії погіршився слух, як і в її мами Оксани. Брат і сестра дуже хотіли обійняти маму, повернутися додому. Але іноді вже й не вірили, що ця мить може колись статися. Маленька Лана народилася вже в окупації. Її мама Таміла повномасштабне вторгнення зустріла вагітною. Дуже важко доводилося виживати в перші місяці, коли був дефіцит продуктів і ліків в окупації. Дуже сподівалася молоді жінка, що народжуватиме у вільній Україні, але ні — у пологовий їхали через кільканадцять російських блокпостів. Ледь домовилися з військовими пропустити їх у пологовий. Нове життя народжувалося під вибухи. Породіллі було дуже страшно, та, на щастя, обійшлося без сховища. Додому їх виписали через 4 години після пологів, так і не зробивши дитині жодного щеплення. Щоразу, коли звертаються до нас за допомогою, ми розуміємо усі ризики та всю небезпеку для дітей. Там, під владою окупанта, наші діти позбавлені будь-яких прав і звичайного щасливого дитинства. Тому часу на зволікання немає. Ми одразу починаємо діяти. На сьогодні це вже 261 дитина, врятована з росії та окупації нашою організацією.
Опубліковано Save Ukraine Пʼятниця, 8 березня 2024 р.
“Щоразу, коли звертаються до нас за допомогою, ми розуміємо усі ризики та всю небезпеку для дітей. Там, під владою окупанта, наші діти позбавлені будь-яких прав і звичайного щасливого дитинства. Тому часу на зволікання немає. Ми одразу починаємо діяти”, – Микола Кулеба.
Загалом організації Save Ukraine вдалося повернути в Україну 261 дитину з РФ та окупованих територій.
Нагадаємо, генеральний прокурор України Андій Костін повідомив про розслідування фактів примусової депортації понад 19 000 українських дітей. Однак, за його словами, для цього потрібен дієвий правовий механізм.