Старообрядницька церква у селі Стара Некрасівка на Одещині
У старообрядницькому села Стара Некрасівка на Одещині, де живуть етнічні росіяни-старообрядці, уже троє загиблих на війні проти РФ.
Представники громади старообрядців із села Стара Некрасівка в Ізмаїльському районі Одещини вважають себе “рускіми” й намагаються дотримуватися давніх традицій. Проте агресивну політику Путіна не підтримують, а багато чоловіків воюють на фронті у лавах ЗСУ.
Що кажуть старообрядці про війну з РФ, йдеться у сюжеті “Громадського”.
“Русские, но не россияне”
Село Стара Некрасівка заснували 1811 року старообрядці-некрасовці, які складають більшість мешканців села. З трьох тисяч населення 70% складають етнічні росіяни. Проте себе воліють називати не росіянами, а “рускіми”.
Село Стара Некрасівка розташоване поблизу Ізмаїла
“За СРСР ми вважали себе частиною російської землі – адже де стоїть російський храм, там російська земля. Тепер у мене паспорт український, що я росіянин за національністю – у ньому ж не вказано. Але вишиванка на мені буде нещирістю. Хто я? Бессарабець? Українець?” – запитує місцевий житель Павло Бондарєв журналістку. І одразу відповідає: “Мы русские, но не россияне”.
За його словами, місцеві “багато років тут між собою мирно жили” і “у політику не лізли”. Старообрядець скаржиться, що лише під час президентства Порошенка у них в селі почали “вивішувати портрети Бандери і Шухевича”,
“Ми Львів не заперечуємо, але хочемо, щоб Львів нас не заперечував. “Слава Україні!” – це для Львова, а не для Одещини. Не може Бессарабія зразу стати українською. Без розуму все робиться – на руку бісу Путіну”, – має свою точку зору старообрядець Павло Бондарєв.
Завідувачка старонекрасівського клубу Міла Антонівна зізнається, що коли їй, етнічній росіянці, під час заходів у клубі доводиться звертатися до публіки, серед якої більшість росіяни, українською мовою, вона відчуває певний дискомфорт. Також вона невдоволена, що на офіційних заходах липован змушують відмовлятися від власних традицій на користь загальноукраїнських.
“Старообрядці, приміром, не колядують і не щедрують. А ми організовуємо колядування і щедрування – останнього разу 3000 гривень на ЗСУ нащедрували”, – розповідає вона.
Учасниці місцевої самодіяльності донедавна виступали у спідницях і кофтинах донського крою і російських сарафанах. Тепер – в українських національних костюмах, і замість російських народних пісень, частівок, співають українські та патріотичні твори.
Старообрядці і війна проти РФ
“Для липован, які віками перебували у глухій опозиції до будь-якої влади, українська державність стала серйозною справою з початком повномасштабної війни. Майже до середини XX століття вони взагалі не служили ні в якій армії, а зараз – йдуть до ЗСУ”, – нагадали у статті “Громадського”.
“Мій син має трьох дітей, міг би не піти на війну, але він був заражений нашою пропагандою, казав мені про бурятів, які катують українських громадян. Йому повістка прийшла, і він сказав, що не буде ховатися. Я йому: “Льошо, “рускіє” наступають, ти рускій, подумай”. Але він іще 3 березня 2022 року пішов… Нам треба було з бісом ще у 2014 році домовитися, бо моська ніколи не переможе слона. А нам замість домовленостей запропонували армію, мову, віру. І от маємо війну”, – продовжує Павло Бондарєв, який раніше скаржився на Порошенка і “портрети Бандери”.
За словами журналістів, некрасівці неохоче говорять про війну.
“Коли вперше прилетіли російські “шахеди”, я подумала: “Боже, а нас-то за що? Ми ж теж росіяни”, – говорить місцева мешканка Міла Антонівна.
Дехто з місцевих розповідав журналіста, як зять чи син воював на Зміїному, а через кілька годин телефонували і просили не згадувати у матеріалі їхніх рідних. Ветерани, які повернулися з полону, теж уникали від спілкування.
“Я не сприймала росіян за ворогів, вони ж – наші. Думала, що зайдуть до нас, як у Крим, нічого не будуть руйнувати, нікого не будуть убивати – ми ж прості люди. І влада потім про все домовиться”, – говорить Тетяна, мешканка Старої Некрасівки.
На алеї Слави у Старій Некрасівці поховано двох бійців. Тіло третього під час бойових дій залишилося на зайнятів ворогом території. Також у селі влітку загинув 15-річний юнак, який дістав із каналу в плавнях уламок “Шахеда” з нерозірваною бомбою і намагався його розібрати.
Хто такі старообрядці і як вони опинилися в Україні
Старообрядництво виникло у Московії у середині 17 століття у відповідь на реформи московського патріарха Нікона, що прагнув уніфікувати московське православ'я з традиціями Київської митрополії, на яку уже тоді зазіхнули московити.
Старообрядці виступили проти нововведень, за що зазнали страшних репресій від тодішньої царської влади. Рятуючись від переслідувань, вони тікали у найвіддаленіші частини Московії – наприклад, на Сибір та Алтай, а також закордон. На теренах сучасної України вони осіли на Буковині (центр – село Біла Криниця), що була під владою Австро-Угорщини, а також на півдні Бессарабії.
Одна з гілок старообрядців – некрасівці, нащадки донських козаків, які після придушення Булавінського повстання пішли з Дону 1708 року. Названі на честь ватажка, Гната Некрасова. Вони оселилися на Дунаї, на землях, що тоді перебували під владою Османської імперії. На Дунаї козаки-некрасівці в основному розселилися в Дунавцях (Верхній і Нижній) і Сари-Кей, а також в селах Слава Черкаська, Журилівка, Некрасівка (Стара і Нова) й інші.
Некрасовці в 1895 році / Фото: Вікіпедія
Старообрядці не належать до РПЦ Московського патріархату, яку очолює Z-патріарх Кирило, вважаючи її єретичною. До 2022 року українські старообрядці підпорядковувалася окремій Древлеправославній церкві з центром Москві. Після початку повномасштабного вторгнення українське церковне керівництво старообрядців засудило дії РФ і запевнило, що стало самостійнии. Зараз ця церква називається Древлеправославною церквою України.
Коментувати