Аптечна економіка під загрозою: наслідки нової заборони

Скасування маркетингових угод у фармсекторі може підвищити ціни на ліки та знизити якість обслуговування — пояснення економіста Ігоря Гарбарука.

Скасування маркетингових угод у фармсекторі може підвищити ціни на ліки та знизити якість обслуговування — пояснення економіста Ігоря Гарбарука.

Різке обмеження маркетингової взаємодії між фармвиробниками та аптечними мережами може призвести до підняття ціни на ліки і зниження якості обслуговування пацієнтів. На цьому наголосив економіст і член “Економічного дискусійного клубу” Ігор Гарбарук у колонці для УНН, проаналізувавши механізми ринку, інформує сайт Kirovograd.

За його словами, нині в Україні триває конфлікт між аптечними мережами та виробниками лікарських засобів. Основною причиною є маркетингові платежі, які аптеки отримують за розміщення продукції та просування брендів. Виробники вважають їх фінансовим тиском і лобіюють їх скасування, тоді як аптечні мережі наполягають на доцільності таких виплат.

Гарбарук зазначив, що ці кошти дозволяють аптекам залишатися економічно стабільними, надавати повний спектр послуг і підтримувати доступність лікарських засобів. Він наголосив, що руйнування цієї моделі спричинить зростання вартості медикаментів та погіршення сервісу для кінцевого споживача.

На думку економіста, аналогічна практика діє в FMCG-секторі — наприклад, у продуктовому ритейлі — де маркетингові платежі дозволяють балансувати між прибутковими товарами та соціально важливими позиціями, знижувати ціни, оновлювати обладнання та покращувати якість обслуговування.

З 1 березня 2025 року в Україні запроваджено заборону на укладання маркетингових договорів між виробниками ліків і аптеками. Вона мала на меті зниження цін, але очікуваного ефекту не дало. У МОЗ наразі розглядають проєкт нової постанови, що передбачає повернення маркетингових угод у фармгалузь із певними обмеженнями.

Ми вже повідомляли про те, що через нову постанову ліки можуть подорожчати на 15%

Exit mobile version