Відомо, що любов буває різною.
Люди можуть любити як інших людей, так і тварин або природу / фото УНІАН
Іноді може здаватися, що таке почуття, як кохання, йде від серця, проте вчені з’ясували, що воно живе в мозку. Для цього дослідники використали функціональну магнітно-резонансну томографію для вимірювання активності мозку, коли люди думали про різні типи кохання. Їм вдалося виявити, що мозок під час таких думок загоряється в різних ділянках. Про це йдеться у новій статті в журналі Cerebral Cortex, передає Newsweek.
За словами вчених, любов у різних видах стосунків призводить до різної активності мозку, проте всі вони активують більш-менш подібні його ділянки.
“Тепер ми маємо повнішу картину мозкової активності, пов’язаної з різними типами любові, ніж попередні дослідження. Патерн активації любові генерується в соціальних ситуаціях в базальних гангліях, середній лінії чола, прекунеусі та скронево-тім’яному з’єднанні з боків потилиці”, – наголошує співавтор дослідження Пярттілі Рінне, філософ і дослідник з Університету Аалто у Фінляндії, у своїй заяві.
Відео дня
Відомо, що любов буває різною, від батьківської до дітей до романтичної любові, дружби та навіть любові до тварин чи природи.
“Дослідники описують, як вони вимірювали активність мозку у людей, які щойно почули опис одного з видів любові, наприклад “Ви вперше бачите свою новонароджену дитину. Немовля м’яке, здорове і сердечне – найбільше диво у вашому житті. Ви відчуваєте любов до малюка””, – додають у матеріалі.
Вчені з’ясували, що найсильнішу мозкову активність викликає батьківська любов, а вже потім романтичне кохання.
“У випадку батьківської любові відбувалася активація глибоко в системі винагороди мозку в смугастому тілі під час уяви любові, чого не спостерігалося в жодному іншому виді любові”, – пояснює Рінне.
Також дослідники протестували активність мозку, пов’язану з дружбою, домашніми тваринами, природою та незнайомцями. За їхніми словами, любов до природи активізувала систему винагороди, а не зони, які пов’язані з соціальним пізнанням, тоді як любов до людей активізувала соціальні зони.
“Коли ми розглядаємо любов до домашніх тварин і пов’язану з нею мозкову активність, ділянки мозку, пов’язані з соціальністю, статистично показують, чи є людина власником домашнього улюбленця, чи ні. Коли мова йде про власників домашніх тварин, ці ділянки більш активні, ніж у людей, які не мають домашніх тварин”, – зауважує Рінне.
Інші наукові дослідження
Раніше вчені виявили, що мозок зберігає щонайменше три копії кожного спогаду. У новому дослідженні науковці визначили, що, коли миші кодують нові спогади, вони спочатку створюють так звані ранні нейрони. Ці нейрони відповідають за збереження довгострокової копії пам’яті, яка спочатку слабка, але з часом стає міцнішою.
Також дослідники з’ясували, чи справді волосся може сивіти від пережитого стресу. Дослідження, опубліковане у 2020 році, зробило крок вперед щодо цього питання.
“У ньому дослідники піддавали мишей стресу різними способами, в тому числі вводили їм хімічну речовину, схожу на перець чилі, яка викликала реакцію “бий або тікай”. Це призвело до вивільнення гормону стресу норадреналіну, який, у свою чергу, виснажив їхні волосяні фолікули стовбуровими клітинами, що відповідають за додавання пігменту до мишачого хутра. Після цього шерсть стала сивою”, – йдеться у матеріалі видання The New York Times.