Ці суто скорочення популярних імен утворені за правилами української мови.
Яким буде ваше ім’я українською мовою / фото ua.depositphotos.com
Українці часто використовують русифіковані форми коротких імен. Однак в українській мові зовсім інші правила утворення зменшувально-пестливих форм. Давні українські імена часто взагалі не скорочуються, а сучасні мають зовсім інші і для когось незвичні скорочення.
Правильні українські скорочення імен
Для української мови не характерні закінчення -ша в іменах (Саша, Наташа), а також додавання літери “є” посередині слова (Лєна, Свєта). Натомість для утворення коротких форм імен використовуються суфікси -унечк (Катрунечка), -ечк, -оньк (Галинонька, Олечка), -усь, -ась (Ганнуся, Михась), -ик (Дмитрик), -к (Оленка, Андрійко).
Про те, які є правильні українські імена, розповіла редакторка Ольга Васильєва.
Відео дня
Ось як звучать українські скорочення популярних чоловічих імен:
Анатолій – Толик, Только;
Андрій – Андрійко, Андрусь;
Артем – Темко, Артемко;
Богдан – Богданик, Богданко, Богдась, Даник, Данько;
Василь – Васько, Василько, Васьо;
Владислав – Владик, Владко;
Володимир – Володько;
Віталій – Вітась, Вітик, Вітько;
Геннадій – Геник, Генусь;
Григорій – Гринько, Гриць, Гошко, Герко;
Данило – Даник, Данилко, Данько;
Денис – Дениско, Денько;
Дмитро – Дмитрик, Дмитрусь;
Євген – Євгенко, Генко, Геник, Генусь;
Іван – Ванько, Іванко, Івась;
Ілля – Ілько;
Кирило – Кирилко;
Костянтин – Костик, Костусь;
Леонід – Лесь, Лесик, Ленько;
Микита – Микитка, Микитко;
Микола – Миколка, Колько;
Михайло – Михайлик, Михась, Михалько;
Олег – Лесь, Лесик, Олежик, Олежко;
Олександр – Сашко, Олесь, Лесь, Лесик;
Олексій – Олекса, Лесь, Лесик, Олешко, Лешко;
Петро – Петрик, Петько, Петрусь;
Роман – Романко, Ромко, Ромась;
Святослав/Ярослав – Славик, Славко;
Сергій – Сергійко;
Степан – Стець, Степанко, Степко;
Тимофій – Тимко;
Федір – Федусь, Федько;
Юрій – Юрчик, Юрась, Юрко.
А популярні українські жіночі імена скорочуються так:
Наостанок важливо уточнити, що до людини варто звертатися за тією формою імені, яку вона сама обрала. Це є ознакою поваги та гарного тону. Але якщо до дитини з дитинства звертатися за споконвічно українською формою імені, то вона швидко до цього звикне.