Дефіциту бензину та дизельного пального на українських автозаправних станціях наразі немає, однак ситуація на ринку залишається напруженою. На постачання впливають російські удари по паливній інфраструктурі, різке збільшення споживання та складнощі з логістикою. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на informator.
Про це розповів директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у подкасті «Що з економікою?» Центру економічної стратегії. За його словами, передумов для тривалих черг на заправках поки немає, але паливним компаніям доводиться працювати в умовах, які неможливо було передбачити під час планування закупівель.
До нестабільності на світовому нафтовому ринку додалися російські атаки по південних регіонах України та фактичне блокування зернового коридору. Через це аграрні підприємства почали активніше перевозити продукцію автомобільним транспортом до сухопутних кордонів, що суттєво збільшило попит на пальне.
Чому запланованих запасів пального виявилося недостатньо
Сергій Куюн пояснив, що українські паливні компанії сформували запаси відповідно до прогнозованого споживання у звичайний період. Однак реальний попит виявився значно вищим через одночасний вплив кількох непередбачуваних чинників.
«Компанії закупили рівно стільки, скільки планували на нормальний період. Але період ненормальний», — зазначив директор консалтингової групи «А-95».
Зростання обсягів автомобільних перевезень, активна робота аграрного сектору та побоювання споживачів щодо можливого дефіциту створили додаткове навантаження на автозаправні мережі.
Окремою проблемою стала поведінка деяких великих клієнтів, які почали купувати пальне безпосередньо через звичайні колонки АЗС у значних обсягах.
За словами Куюна, на заправки заїжджають вантажівки, водії яких за один раз заливають у паливні баки до тисячі літрів. Через кілька годин такі автомобілі можуть повертатися на ту саму станцію та повторно купувати великі партії пального.
У відповідь окремі мережі вже почали встановлювати обмеження на відпуск. На деяких АЗС дозволяють придбати не більше 100 літрів пального за одне звернення.
Чи можливі черги на українських заправках
За оцінкою директора «А-95», наразі системного дефіциту або масових черг на АЗС немає. Проте ситуація може відрізнятися залежно від регіону, роботи конкретної мережі, безпекових обставин і швидкості доставки нових партій пального.
Підвищений попит не означає, що пального в країні немає. Основна складність полягає в тому, що необхідні обсяги потрібно оперативно знайти за кордоном, придбати та доставити до українських нафтобаз і заправних станцій.
Закордонні постачальники не завжди готові терміново виділяти Україні додаткові партії. Європейські трейдери мають контракти з іншими покупцями та не зацікавлені різко змінювати сформовані маршрути постачання.
Через це українські компанії змушені розширювати географію закупівель. За словами Куюна, пальне вже шукають у Німеччині, хоча до закупівель у Нідерландах українські оператори поки не перейшли.
Чим далі розташоване джерело постачання, тим складнішою і дорожчою стає логістика. Збільшується час доставки, зростає потреба у транспорті та водіях, а ринок сильніше залежить від ситуації на кордонах.
Чому Росія почала частіше атакувати АЗС
Сергій Куюн звернув увагу на зміну тактики російських атак проти паливної інфраструктури України. Якщо у 2022 році основними цілями були великі нафтобази та українські нафтопереробні підприємства, то зараз російські війська системно завдають ударів по автозаправних станціях.
На думку експерта, такі атаки мають одночасно терористичну та пропагандистську мету. Удари по АЗС створюють ризик для працівників і водіїв, пошкоджують локальну інфраструктуру та можуть тимчасово ускладнювати постачання пального в окремих районах.
Куюн також пов’язав ці удари із внутрішньою інформаційною кампанією Росії.
«Росіяни опинилися в ситуації, коли мільйони їхніх людей стоять у чергах без пального на заправках, і їм потрібна картинка: дивіться, в Україні теж страждають, ви не самі це переживаєте», — заявив директор «А-95».
За його словами, готуватися до можливих атак повинні всі регіони, включно з областями, які розташовані далеко від лінії фронту. Серед потенційно вразливих регіонів він назвав і Київську область.
Водночас експерт не очікує, що удари по окремих автозаправних станціях призведуть до зупинки всього паливного ринку.
Більшість атакованих заправок відновлюють роботу
За даними Сергія Куюна, приблизно 85% автозаправних станцій, які були атаковані або пошкоджені, уже відновили роботу чи перебувають на етапі ремонту.
Не планують відновлювати близько 10–15% пошкоджених об’єктів. Переважно йдеться про станції, розташовані поблизу районів активних бойових дій, де повторні атаки залишаються надто ймовірними.
Паливні компанії також змінюють підходи до облаштування АЗС у небезпечних регіонах. Замість звичних магазинів і операторських приміщень можуть встановлювати компактні бетонні споруди, укріплені мішками з піском та захисними сітками.
Такі конструкції мають зменшити ризики для персоналу та дозволити станції швидше відновлювати відпуск пального після пошкоджень.
Основні резервуари на стаціонарних АЗС розташовані під землею, тому вони краще захищені від уламків і вибухової хвилі, ніж відкриті наземні ємності.
Чому пересувні заправки не розв’яжуть проблему
Директор консалтингової групи «А-95» розкритикував пропозиції щодо масового використання пересувних автозаправних станцій замість стаціонарних об’єктів.
За його словами, бензовоз або мобільна заправка мають наземний резервуар, наповнений пальним. У разі удару чи вибуху така ємність може становити значно більшу небезпеку для людей, які перебувають поруч.
Підземні резервуари стаціонарних АЗС краще захищені від зовнішнього впливу. Навіть після пошкодження обладнання або будівельної частини станції запаси пального можуть залишитися неушкодженими.
Пересувні заправки можуть використовуватися лише в окремих випадках, однак їхнє масове розміщення у населених пунктах або біля жвавих доріг створюватиме додаткові безпекові ризики.
Куюн наголосив, що приліт поблизу бензовоза, поруч із яким перебувають водії та працівники, може мати катастрофічні наслідки.
Брак водіїв бензовозів ускладнює постачання
Однією з найбільш гострих проблем паливного ринку залишається нестача водіїв, які перевозять бензин і дизельне пальне між кордоном, нафтобазами та автозаправними станціями.
Такі працівники змушені виконувати рейси в умовах постійної загрози російських атак. Ризики існують не лише у прифронтових районах, а й у тилових областях, де цілями можуть ставати паливні склади, транспортні вузли та окремі бензовози.
«Водії бензовозів — це взагалі, я б сказав, люди-герої: багато хто відмовляється їхати, хоча дехто погоджується», — зазначив Сергій Куюн.
За його словами, одна з українських паливних мереж уже почала залучати водіїв з інших областей. Працівники приїжджають вахтовим методом і отримують подвійну оплату за роботу у небезпечніших регіонах.
Компанії також розглядають можливість додаткового страхування водіїв та іншого персоналу, який бере участь у перевезенні й розподілі пального.
Бензовози можуть бути привабливою ціллю для російських ударів, оскільки одна машина перевозить обсяг, достатній для постачання одразу кількох автозаправних станцій.
Пошкодження одного такого автомобіля означає не лише втрату пального, а й тимчасове порушення графіка доставки для цілої групи АЗС.
Які ціни на пальне встановили українські мережі
Станом на 5 серпня 2026 року вартість пального на українських АЗС суттєво відрізнялася залежно від мережі та виду продукту.
У мережі KLO бензин А-95+ коштував близько 85 гривень за літр, А-95 — 81,10 гривні, дизельне пальне — 93,90 гривні, а автомобільний газ — 44,90 гривні.
На заправках SOCAR ціна бензину А-95+ становила приблизно 88,40 гривні, А-95 — 85,40 гривні, дизельного пального — 95,90 гривні, газу — 43,47 гривні.
У мережі WOG бензин А-95+ продавали орієнтовно по 85,90 гривні за літр, А-95 — по 83,50 гривні, дизель — по 93,80 гривні, газ — по 44,50 гривні.
На АЗС «БРСМ-Нафта» бензин А-95 коштував у середньому 79,63 гривні, дизельне пальне — 91,04 гривні, автомобільний газ — 41,39 гривні.
У мережі ОККО ціна А-95+ становила близько 85,90 гривні, бензину А-95 — 82,90 гривні, дизельного пального — 93,90 гривні, газу — 43,90 гривні.
Найнижчі серед зазначених мереж ціни фіксувалися на заправках «Укрнафти». Бензин А-95+ коштував близько 71,99 гривні, А-95 — 68,99 гривні, дизельне пальне — 73,99 гривні, а газ — 41,99 гривні за літр.
Чому пальне може продовжити дорожчати
Раніше Сергій Куюн попереджав, що тривала нестабільність на світовому ринку нафти може спричинити подальше зростання цін в Україні.
На кінцеву вартість впливають ціни на нафтопродукти в Європі, валютний курс, відстань доставки, страхування вантажів, витрати на логістику та ризики, пов’язані з війною.
Додатковим фактором є пошук пального у віддаленіших країнах. Постачання з Німеччини коштує дорожче, ніж імпорт із найближчих до України держав, оскільки збільшуються транспортні витрати та час перебування бензовозів у дорозі.
Різке зростання попиту також може впливати на гуртові ціни. Якщо паливним компаніям доводиться терміново купувати додаткові партії, умови контрактів можуть бути менш вигідними.
Водночас нинішня ситуація на АЗС, за оцінкою директора «А-95», не свідчить про повне виснаження запасів або неминуче запровадження загальних обмежень для населення.
Читайте також: нова схема вручення повісток: що змінилося після ухвалення постанови №916