Не Вова, не Маша і не Катя: споконвічно українські скорочення імен - Кіровоград

Ці суто скорочення популярних імен утворені за правилами української мови.

Українці часто використовують русифіковані форми коротких імен. Однак в українській мові зовсім інші правила утворення зменшувально-пестливих форм. Давні українські імена часто взагалі не скорочуються, а сучасні мають зовсім інші і для когось незвичні скорочення.

Правильні українські скорочення імен

Для української мови не характерні закінчення -ша в іменах (Саша, Наташа), а також додавання літери “є” посередині слова (Лєна, Свєта). Натомість для утворення коротких форм імен використовуються суфікси -унечк (Катрунечка), -ечк, -оньк (Галинонька, Олечка), -усь, -ась (Ганнуся, Михась), -ик (Дмитрик), -к (Оленка, Андрійко).

Про те, які є правильні українські імена, розповіла редакторка Ольга Васильєва.

Відео дня

Ось як звучать українські скорочення популярних чоловічих імен:

Анатолій – Толик, Только;

Андрій – Андрійко, Андрусь;

Артем – Темко, Артемко;

Богдан – Богданик, Богданко, Богдась, Даник, Данько;

Василь – Васько, Василько, Васьо;

Владислав – Владик, Владко;

Володимир – Володько;

Віталій – Вітась, Вітик, Вітько;

Геннадій – Геник, Генусь;

Григорій – Гринько, Гриць, Гошко, Герко;

Данило – Даник, Данилко, Данько;

Денис – Дениско, Денько;

Дмитро – Дмитрик, Дмитрусь;

Євген – Євгенко, Генко, Геник, Генусь;

Іван – Ванько, Іванко, Івась;

Ілля – Ілько;

Кирило – Кирилко;

Костянтин – Костик, Костусь;

Леонід – Лесь, Лесик, Ленько;

Микита – Микитка, Микитко;

Микола – Миколка, Колько;

Михайло – Михайлик, Михась, Михалько;

Олег – Лесь, Лесик, Олежик, Олежко;

Олександр – Сашко, Олесь, Лесь, Лесик;

Олексій – Олекса, Лесь, Лесик, Олешко, Лешко;

Петро – Петрик, Петько, Петрусь;

Роман – Романко, Ромко, Ромась;

Святослав/Ярослав – Славик, Славко;

Сергій – Сергійко;

Степан – Стець, Степанко, Степко;

Тимофій – Тимко;

Федір – Федусь, Федько;

Юрій – Юрчик, Юрась, Юрко.

А популярні українські жіночі імена скорочуються так:

Анастасія – Настуся, Настуня, Настася, Ната, Тася;

Анна – Ганя, Ганця, Ганнуся;

Дар’я/Дарина – Даринка, Даруся, Дарця, Одарка;

Ірина – Іринка, Іруся, Орися, Оринка;

Катерина – Катря, Катруся, Катруня, Катрусенька, Катрунечка;

Ксенія – Оксанка, Ксеня;

Лариса – Леся;

Марія – Маруся, Марічка, Марійка;

Наталія – Наталя, Наталка, Наталочка, Ната, Натуся;

Олена – Лена (не Лєна), Оленка, Оленця, Олеся, Леся;

Ольга – Олюся, Леся;

Світлана – Світа, Світланка, Світланочка, Світланонька, Лана;

Софія – Софійка;

Тетяна – Тетянка, Тата, Тася, Танечка;

Христина – Христинка, Христя;

Юлія – Юльця.

Наостанок важливо уточнити, що до людини варто звертатися за тією формою імені, яку вона сама обрала. Це є ознакою поваги та гарного тону. Але якщо до дитини з дитинства звертатися за споконвічно українською формою імені, то вона швидко до цього звикне.