Самка бенгальського тигра роками тероризувала населення Індії та Непалу.
Тигриця Чампават забрала життя понад 400 людей в Індії та Непалі / фото ілюстративне Вікіпедія
Мільйони людей стали жертвами людожерів – істот, чиї жахливі дії роблять їх настільки ж міфом, як і реальністю. Але жодна з них не є настільки страшною, як “тигр Чампават” – самка бенгальського тигра, чиє невпинне полювання забрало 436 людських життів. Про це у матеріалі для Forbes пише американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс.
Він зазначає, що наприкінці 19-го – початку 20-го століття тигриця тривалий час викликала жах в Індії та Непалі. У 1907 році, коли її нарешті знищили, її історія спричинила трансформацію мисливця Джима Корбетта, який згодом перетворився зі слідопита-людожера на природоохоронця.
Історія починається в лісах Непалу наприкінці 1890-х років. Перетворення тигра Чампават на людожера було не вибором, а відчайдушним наслідком її обставин.
Відео дня
“Нестримне руйнування середовища проживання та зменшення бази здобичі вже зробили величезний тиск на її виживання. До того ж тяжке поранення її щелепи – швидше за все спричинене кулею мисливця – розбило верхні та нижні ікла, внаслідок чого вона не могла полювати на свою звичайну здобич”, – йдеться у статті.
Автор розповідає, що ця травма не тільки спричинила нестерпний біль, але й змусила тигрицю потрапити в безвихідну ситуацію, коли люди, повільніші та менш невловимі, ніж її природна здобич, стали її єдиним засобом виживання:
“У Непалі її напади почалися в невеликих селах. Спочатку вбивства вважалися поодинокими трагедіями. Однак, коли кількість загиблих зростала, страх поширювався як лісова пожежа. До того часу, як вона залишила свою територію в Непалі, вона забрала життя 200 людей”.
Науковець розповідає, що в Індії вбивства Чампават стали “сміливішими та частішими”. На відміну від звичайних тигрів, які уникають контакту з людьми, вона полювала серед білого дня – її ревуча присутність поширювала жах на весь регіон. Сім’ї залишали поля, цілі села переїжджали, а економіка регіону зупинялася.
“Незважаючи на близькість до людських поселень, Чампават залишалася невловимою. Британський колоніальний уряд запропонував винагороду за її захоплення, а місцеві мисливці, спокушені обіцянкою слави та багатства, вирушили її вистежити. Але вони щоразу зазнавали невдачі”, – йдеться у матеріалі.
Ба більше: навіть армія не змогла зупинити Чампават. Цілий полк непальських солдатів наближався, її ситуація здавалася жахливою. Проте, у приголомшливому акті непокори, вона стрибнула в річку Шарда, яка протікає через кордон між Непалом та Індією, і попливла з країни. Сама переправа була пов’язана з небезпекою, але її здатність пройти таку небезпечну втечу лише зміцнила її статус безстрашного звіра”, – пише автор.
Опинившись в Індії, вона не гаючи часу приступила до полювання, плавно пристосувалася до незнайомої місцевості та продовжила свій смертоносний похід:
“Залишки її атак були жахливими: розірваний одяг, останки скелетів і нестерпне відлуння її реву. Вони слугували похмурим нагадуванням про хижака, який постійно був на крок попереду навіть від найбільш скоординованих зусиль, спрямованих на її захоплення”.
Науковець зазначає, що здатність тигриці долати величезні відстані між вбивствами і уникати виявлення спантеличила мисливців. Вона виробила жахливу модель нападу на молодих жінок і дітей, часто націлюючись на тих, хто працював на узліссі. Її знання людської поведінки, відточені роками спостережень, зробили її хижаком, несхожим на інших.
До 1907 року ситуація досягла переломної точки. Тоді правоохоронці звернулися до Джима Корбетта, тодішнього службовця залізниці та мисливця, відомого своєю здатністю вистежувати та вбивати людожерів. Він володів неперевершеним розумінням джунглів – це вміння відрізняло його від багатьох тих, хто зазнав невдачі раніше.
“Полювання Корбетта на тигра Чампават почалося після її останнього зафіксованого нападу: убивства 16-річної дівчини поблизу села Чампават. Тіло дівчини залишило кривавий слід, який привів Корбетта та групу з 300 селян на територію тигра”, – пише Треверс.
Він вказує, що, використовуючи геніальну стратегію, Корбетт розташував жителів села, щоб створити людський бар’єр, їхні гучні крики та стукіт барабанів були покликані виманити тигрицю зі схованки. Так і сталося: втім, щойно Чампават вийшла із засідки, вона одразу накинулася на мисливців. Перші постріли Корбетта вразили її, але вони не були смертельними.
Коли у Корбетта закінчилися, він позичив рушницю в одного з жителів села й зробив останній, вирішальний постріл.
“Смерть Чампават ознаменувала кінець панування терору, але вона також сформувала наше розуміння хижаків-людожерів. … Корбетт продовжував полювати на людожерів протягом наступних років, але його увага поступово змістилася з полювання на збереження. Він усвідомлював, що знищення середовища існування та вторгнення людей породжують тих самих людожерів, яких він був покликаний убити”, – резюмує дослідник.
Інші новини зі світу тварин
Раніше УНІАН повідомляв, як Австралія оголосила війну ему і ганебно програла. Як символ перемоги ему, сьогодні цей птах зображений на гербі країни.
Також ми писали, що в Індії півмільйона людей загинули від хвороб після того, як в країні майже вимер птах, що займав важливу екологічну нішу. Цей жахливий випадок наочно показав, наскільки є важливим збереження кожного біологічного виду в екосистемі, що склалася.