Не ведіться на виляючий хвіст у пса – це не обов’язково означає, що він радий вас бачити.
Багато хто думає, що коли собака виляє хвостом – він проявляє доброзичливість / Фото Pixabay.com
Багато хто помилково вважає, що коли собака виляє хвостом – він проявляє радість і доброзичливість. Утім, експертка із поведінки собак Адрієнна Фаррічеллі пояснила, що виляння хвостом у собак не обов’язково є проявом радості, навпаки, це може свідчити про агресивні наміри тварини, пише пише ParadePets.
За її словами, припущення, що виляння хвостом є ознакою доброзичливого собаки, не тільки вводить в оману, а в багатьох випадках навіть небезпечне, адже щороку чимало людей, які “повелися” на виляючий хвіст, отримують укуси.
Дослідження 2024 року показало, що агресивні собаки виляють хвостом частіше, ніж неагресивні.
Відео дня
Експертка розповіла, що розуміння того, чому собаки виляють хвостом і чому це виляння не завжди означає “погладь мене” потребує занурення в еволюційне значення цієї собачої особливості.
За її словами, собачий хвіст – це просто продовження хребта, він складається із серії маленьких гнучких хвостових хребців. Ці кістки дозволяють хвосту рухатися з широким діапазоном: від плавних і розмашистих – до різких і швидких.
Якщо в багатьох тварин хвости використовуються для пересування, рівноваги, захисту від шкідників (як це роблять коні, відганяючи мух), собаки здебільшого використовують їх для спілкування.
Видання навело дані дослідження 2007 року про те, що виляння хвостом є проявом асиметричної поведінки, що свідчить про латералізацію мозку собак.
Іншими словами, коли собака виляє хвостом направо – активується ліва півкуля мозку, що пов’язано з позитивними емоціями, наприклад, коли він бачить знайому людину.
Коли собака виляє хвостом наліво – активується права півкуля мозку, що пов’язано з негативними емоціями, такими як бажання уникнути незнайомця або протистояти йому.
Деякі собаки використовують свої хвости із практичною метою. Лабрадор-ретривер, наприклад, у якого сильний і товстий хвіст, використовує його як ефективне кермо під час плавання.
Собаки мають велике периферійне поле зору і схильні виявляти рух хвостом, реагуючи на рухомі об’єкти навіть на великих відстанях, пояснив сертифікований ветеринарний офтальмолог Пол Міллер.
Це продемонструвало дослідження, у якому поліцейські собаки реагували, виляючи хвостом, на рухомі об’єкти на відстані 810-900 метрів, проте не могли виявити ті самі об’єкти, коли вони були нерухомі на відстані лише 585 метрів чи менше.
Таким чином, хвіст собаки є чудовим сигнальним інструментом. А розуміння людиною його мотивів може сприяти безпечному спілкуванню з тваринами та зменшить ризик укусів.
УНІАН раніше розповідав, чому кішки “щебечуть”, спостерігаючи за птахами. “Зебетання” або скреготіння виникає, коли кішка зчіплює щелепи, створюючи ритмічний клацаючий звук. При цьому щебетання майже завжди відбувається в певних ситуаціях – коли кішка уважно спостерігає за птахами, що пурхають, або білками, які граються на галявині за вікном, вона починає клацати зубами.
Дослідники котячої поведінки пропонують кілька теорій, чому кішки видають такий звук.