Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт двох російських командувачів

Йдеться про командувача дальньої авіації Кобилаша та командувача Чорноморським флотом Соколова.

Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт командувача дальньої авіації Росії Сергія Кобилаша і командувача Чорноморським флотом РФ Віктора Соколова. Вони несуть відповідальність за ракетні удари по українській енергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до 9 березня 2023 року. 

Про це йдеться у повідомленні МКС.

“Сьогодні, 5 березня 2024 року, Палата попереднього провадження II Міжнародного кримінального суду, до складу якої входять суддя Росаріо Сальваторе Айтала, головуючий, суддя Томоко Акане та суддя Серхіо Херардо Угальде Годінес («МКС» або «Суд»), видала ордери на арешт двох осіб: Сергія Івановича Кобилаша та Віктора Кінолаєвича Соколова, у контексті ситуації в Україні за ймовірні злочини, вчинені щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року”, – йдеться у повідомленні суду. 

Як зазначено, генерал-лейтенанта Кобилаша, який у відповідний час був командувачем Дальньої авіації Повітряно-космічних сил, та адмірала Військово-Морського Флоту Росії  Соколова, який у відповідний час був командувачем Чорноморським флотом, визнали відповідальними “за військовий злочин у вигляді нападу на цивільні об’єкти і воєнний злочин у вигляді заподіяння надмірної випадкової шкоди цивільним особам або пошкодження цивільних об’єктів, а також злочин проти людяності у вигляді нелюдських дій”.

МКС зазначив, що існують підстави вважати, що обидвоє російських високопосадовців несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за зазначені злочини, зокрема, за  вчинення дій спільно та/або через інших, за накази про вчинення злочинів та/або за неспроможність здійснювати належний контроль над силами, які їм підпорядковуються.

Два ордери на арешт були видані за клопотаннями прокуратури. Палата попереднього провадження II визнала, що є достатні підстави вважати, що двоє підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані силами під їхнім командуванням по українській енергетичній інфраструктурі щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року. 

“У цей час відбулася ймовірна кампанія ударів по численних електростанціях і підстанціях, які були здійснені російськими збройними силами в багатьох місцях в Україні”, – зазначили у суді. 

Там вважають, що передбачувані удари були спрямовані проти цивільних об’єктів, які не могли вважатися військовими.

Крім того, МКС вирішив, що багаторазові атаки кваліфікуються як “поведінка, яка передбачає багаторазове вчинення дій проти цивільного населення… Таким чином, є розумні підстави вважати, що підозрювані також несуть відповідальність за злочин проти людяності “інші нелюдські дії […], що навмисно спричиняють сильні страждання або серйозні тілесні чи психічні чи фізичні ушкодження”

Тексти ордерів є таємними, щоб захистити свідків і гарантувати розслідування. 

“Однак, пам’ятаючи про те, що поведінка, подібна до тієї, про яку йдеться в даній ситуації, Палата вважає, що обізнаність громадськості про ордери може сприяти запобіганню подальшому вчиненню злочинів. Таким чином, Палата попереднього провадження вважає, що в інтересах правосуддя дозволити Секретаріату публічно оприлюднити наявність ордерів, імена підозрюваних, злочини, за які видано ордери, і форми відповідальності”, – додали в МКС. 

  • У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх обвинувачують у незаконній депортації дітей та незаконному переміщенні їх із окупованих територій України на територію РФ. Після цього заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв у своєму телеграмі погрожував “обстріляти МКС ракетами”.
  • Постанова МКС діє безстроково і може стосуватися будь-якої людини. Однак, МКС суд не ухвалює заочних вироків, тому для судового розгляду підсудний фізично має перебувати під вартою в Гаазі. Тож тепер Путін не може виїжджати до країн, які ратифікували Римський статут, та до країн, що визнають юрисдикцію суду (123 держави). Це всі країни Європи, вся Південна Америка (зокрема, такі союзники Росії, як Венесуела), Таджикистан, Афганістан, Бразилія, Південна Африка, ЦАР, Нігерія.
  • У липні того ж року США передали докази воєнних злочинів Росії до Міжнародного кримінального суду.
  • Тоді ж у Гаазі почав роботу Міжнародний центр з переслідування злочинів агресії. У Центрі працюють українські, європейські та американські прокурори, а також прокурори МКС. Вони розслідують та збирають докази на проміжному етапі перед створенням спеціального трибуналу, через який можна притягнути до відповідальності кремлівських посадовців за розвʼязання війни в Україні. 
  • У вересні у Києві розпочав роботу польовий офіс Міжнародного кримінального суду. Робота офісу “допоможе посилити взаємодію між Україною та Міжнародним кримінальним судом”, а також підвищить ефективність та оперативність реагування на злочини росіян. Цей польовий офіс в Україні є найбільшим представництвом МКС за межами Гааги.

lb.ua

Exit mobile version