У білоруському селі Слобідка біля кордону з Литвою зник пам’ятник учасникам Січневого повстання 1863 року, одним із керівників якого був Кастусь Калиновський. Його ім’ям сьогодні названий полк білоруських добровольців, що воюють за Україну. Про демонтаж повідомили Telegram-канал «Спадчына» та видання «Наша Ніва», зазначивши, що монумент зник кілька місяців тому. За їх словами, причини зникнення невідомі, а на місці залишився лише кам’яний майданчик із фрагментами плит. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на «Наша Ніва».
Як виглядав монумент і коли його встановили
Пам’ятник у вигляді гранітного меча, який був наполовину занурений у землю, з’явився у Слобідці у 2013 році. Його встановили до 150-річчя повстання Кастуся Калиновського. Меч спирався на кам’яні плити, що мали символічно відображати сліди боротьби повстанців. Місцеві медіа уточнюють, що монумент був приватною ініціативою, а не державним проєктом, і присвячувався всім, хто загинув за свободу Білорусі. На лезі було вибито відомий пароль повстанців: «Каго любіш? — Беларусь! — То ўзаемна…».
Концепція та символіка пам’ятника
Автор монумента Ігор Засимович пояснював, що меч відсилав до історичної традиції, коли зброю використовували як символ благословення воїнів чи проводів загиблих. Два хрести на держакові — католицький і православний — були об’єднані в одну перекладину, що мало підкреслювати релігійну єдність білорусів у боротьбі за незалежність. Така символіка зробила монумент впізнаваним у регіоні, а його поява викликала суспільний резонанс ще на момент встановлення.
Реакція проросійських активістів та позиція влади
Одразу після відкриття пам’ятник став мішенню критики проросійських активістів та пов’язаних із ними ресурсів. Вони заявляли про нібито незаконне розміщення та вимагали його демонтажу. Місцева влада підтвердила, що монумент не мав узгодженої документації, але не планувала його зносити. Після цього він простояв у Слобідці ще дванадцять років і став одним із помітних місцевих меморіальних об’єктів.
Коли зник пам’ятник і що кажуть медіа
За даними «Нашої Ніви», монумент зник кілька місяців тому без оголошення та пояснень. На місці залишився лише майданчик, який раніше слугував підмурком конструкції. У виданні зазначають, що демонтаж відповідає тенденції офіційного стирання пам’яті про повстання 1863 року, однак точної інформації про те, чи було це рішенням влади, чи діями власників території, немає.
Контекст: полк Калиновського та репресивні дії влади
У 2024 році білоруський режим визнав полк імені Кастуся Калиновського «терористичною організацією». Після цього у країні оголосили в розшук понад 120 осіб, яких силовики пов’язують із полком або його структурами. Ці рішення супроводжувалися посиленням переслідувань усіх форм активності, пов’язаних із білоруським національним рухом.
Про Січневе повстання 1863–1864 років
Повстання, у якому брали участь поляки, білоруси, литовці та українці, було спрямоване проти російської імперії на території колишньої Речі Посполитої. Воно мало характер партизанської війни і включало приблизно 1200 боїв та сутичок. Після поразки десятки тисяч учасників загинули або були заслані до Сибіру. Кастуся Калиновського стратили у Вільні за наказом генерала Михайла Муравйова. Перед смертю він передав на волю «Лист з-під шибениці», який нині вважається одним із перших формулювань білоруської національної ідеї.