Бригадний генерал Юрій Галушкін на суді / Фото: Facebook Юлії Кирієнко-Мерінової
Для розгляду таких справ потрібно створити військовий суд, а під час їхнього розгляду застосовувати принцип "бойового імунітету".
На прикладі справи генерала Юрія Галушкіна, якого як командувача ОТУ “Харків” звинувачують в неналежній обороні Харківської області, стала очевидною потреба у суттєвих змінах в законодавстві — зокрема, у запровадженні військових судів із присяжними, які самі є офіцерами, що мають бойовий досвід. Саме так відбувається у країнах НАТО, до якого прагне потрапити Україна.
На це звернула увагу журналістка ТСН Юлія Кирієнко-Мерінова, яка працювала на судовому засіданні у справі генерала Галушкіна, у своєму дописі в соцмережі Facebook.
Вона наголосила, що “бойовий імунітет”, який з’явився в українському законодавстві ще на початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, чомусь не застосовується у справі генерала Галушкіна, як і в попередніх схожих справах.
Хоча цей принцип з’явився, як пише журналістка, “щоб командири під час бойових дій не вагались приймати рішення, щодо захисту територіальної цілісності держави, а не думали, що після таких рішень для них невідворотно настане кримінальна відповідальність”.
Дивні звинувачення
Юлія Кирієнко-Мерінова нагадала, що генералу Галушкіну інкримінують, що він не ухвалив відповідних рішень, аби протидіяти прориву росіян на Харківщині в травні 2024 року.
“В документі з текстом підозри, які ми, журналісти могли бачити під час відкритої частини засідання значиться, що Галушкін не застосував підрозділи, які стояли у другому ешелоні військ. А саме 57, 92, 17, 71 бригад ЗСУ”, – написала вона.
Водночас, зауважила журналістка, відомо, що згадані бригади фізично не перебували на вказаній ділянці фронту.
“Лише після прориву ворога на Харківщині, тобто, після 10 травня 2024 року, більшість командирів цих підрозділів отримали Бойове розпорядження висунутись на Харківщину. Самі ж підрозділи перебували на інших ділянках фронту. Здебільшого на Донеччині”, – відзначила вона.
При цьому журналістка наголосила, що для того, що усією бригадою вступити у взаємодію потрібне час.
“Сталось це набагато пізніше, ніж 10 травня. Тобто, коли росіяни вже прорвали лінію і почали нищити Вовчанськ. І коли Галушкіна звільнили з посади”, – написала вона.
Юлія Кирієнко-Мерінова наголосила, що у командирів ОТУ немає повноважень забирати той чи інший підрозділ з іншої ділянки фронту, інших областей, без рішень командира ОСУВ “Хортиця” або/і головкома ЗСУ. Вона також нагадали, що у той час командував “Хортицею” Юрій Содоль, якого звільнили від служби після висновку ВЛК.
“У тексті підозри Юрію Галушкіну також міститься, що він не вжив заходів, щодо укомплектування людьми 125 бригади ТрО, оскільки її комплектування на момент прориву було на рівні 55-67%. Я хочу лишити це речення без коментарів. Бо уявляю здивування більшості комбригів, які зараз стоять на лінії фронту і прочитають його. Бо нині комплектація підрозділів на тих чи інших ділянках значно нижча. А рішення про вивід бригади на відновлення теж приймає голвком ЗСУ”, – зазначила журналістка.
Недосконалості законодавства
Юлія Кирієнко-Мерінова у своєму дописі також наголосила на необхідності створення спеціального військового правоохоронного органу, який би займався порушеннями в армії, наглядом за дотриманням дисципліни тощо.
“Колись у нас була військова прокуратура, яку ліквідували у 2020. І військові суди, які теж ліквідували ще 10 років до того. Нині у нас є лиш відділ спеціалізованої прокуратури у сфері оборони при Генпрокуратурі, який об’єднав залишки тих прокурорів з погонами, що працювали у ліквідованих органах… Вони мають допуск до державної таємниці. На відміну наприклад від судді. Тут якраз і колізія”, – зазначила вона.
За словами журналістки, у таких справах необхідно врегулювати сферу судочинства щодо доступу до державної таємниці учасників, а також створити військовий суд.
Вона нагадала, що у справі про збитий Іл-76 з українськими десантниками у 2014 році фінальну крапку поставили не лише Верховний суд, який закрив справу, але й звернення від низки військових США, екскомандувачів сил НАТО, дипломатів, які наполягали на тому, щоб у розгляді справ проти військових зважати на бойовий імунітет.
“Цивільні суди не мають судити військових за їхні рішення під час бойових дій. І суди над військовими офіцерами щодо їхніх бойових наказів у час війни мають все ж таки відбуватимуться у військовому суді та як мінімум з присяжними, які самі є офіцерами, що мають бойовий досвід”, – написала журналістка.
Вона наголосила, що саме так є у країнах НАТО, до якого Україна так прагне.
“Бо так є справедливо. І так має бути у правовій державі. І не мені писати про те, що справи Галушкіна і Ко, неабияк підривають бойовий дух офіцерів, які приймають рішення в першу чергу за-для того, щоб вберегти життя солдатів і не втратити території”, – підсумувала вона.
Нагадаємо, бригадний генерал та колишній командувач ОТУ “Харків” Юрій Галушкін, якого звинувачують в неналежній обороні Харківської області, заявив про готовність повернутися на фронт рядовим солдатом.