“Зернова” блокада кордону: Україна – заручниця політичних процесів у Польщі та ЄС

“Зернова” блокада кордону: Україна – заручниця політичних процесів у Польщі та ЄС

Блокуючи наш кордон, польські аграрії надсилають сигнал Єврокомісії щодо кліматичних, екологічних і податкових змін

Польські фермери тепер блокують рух не лише вантажівок, але й не пропускають військові вантажі для ЗСУ, гуманітарну допомогу та намагаються блокувати залізницю. Мітингувальники також ускладнюють рух рейсових автобусів. Але вершиною цинізму стало висипане ними зерно – вдруге за останні кілька днів – зібране під обстрілами на замінованих полях руками онуків тих, хто пережив три Голодомори. Це удар по найболючішому для всіх українців.

“Те, що відбувається на нашому західному кордоні – кордоні з Польщею – не можна сприймати як щось нормальне чи буденне. Через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту. Тож, насправді ситуація не в зерні, а, скоріше, в політиці. І під Куп’янськом, неподалік від кордону з Росією, де не стихає ворожа артилерія, новини з кордону з Польщею виглядають просто знущально. Потрібні спільні рішення, раціональні рішення, щоб вийти з цієї ситуації”, – заявив Президент Зеленський у вечірньому зверненні до нації.

Станом на ранок 21 лютого рух вантажівок практично відсутній на пунктах пропуску “Ягодин”, “Устилуг”, “Угринів”, “Рава-Руська”, “Шегині” та “Краківець”. Втім, польським страйкарям цього мало. Надалі вони планують розпочати повну (!) блокаду на всіх інших прикордонних переходах, включно з вузлами зв'язку та під'їздами до перевантажувальних залізничних станцій і морських портів.

Не переповідаючи усієї історії “блокадних” подій (про це Урінформ детально писав у своєму матеріалі “Зерно незгоди”), спробуємо знайти відповідь на питання: чим конкретно невдоволені польські фермери? Чи є у ситуації, що склалася, якась наша провина? Чому уряд Дональда Туска не вирішує проблему та як реагувати Україні?

ПРИЧИНИ БЛОКАДИ: ЯКІ ПРЕТЕНЗІЇ ПОЛЬСЬКИХ ФЕРМЕРІВ?

Депутат Микола Княжицький, який ще з минулого року опікується цією темою, вважає, що реальних підстав для блокування кордону насправді немає. По-перше, українське зерно в Польщу не постачається, а, по-друге, поляки наклали ембарго на поставки нашого збіжжя на польські ринки. Тоді в чому, як то кажуть, “сіль”?

“Що штовхає польських фермерів на блокування доріг? Причин декілька. Одна з них, як би дивно це не звучало, внутрішньополітична. Польські політичні партії конкурують між собою, кожна хоче показати себе найбільшим захисником селян. Та й всередині кожної з партій трапляються люди, які намагаються заробити собі політичний авторитет на розкручуванні антиукраїнської істерії і на тому, щоб ще раз показати себе тими, хто найбільше турбується про польський ринок, – каже пан Княжицький. – Очевидно, що блокування українських кордонів є несправедливим. Вимоги польських селян теж стосуються не лише України, більшість із них стосуються загальноєвропейського ринку та вимог до якості продукції з екологічної точки зору. Українські селяни теж підтримали б такі вимоги, якби ми були членами Європейського Союзу”.

Але чому ж тоді блокують саме кордони з Україною? За словами народного депутата, блокування кордонів є найбільш чутливим, про це найбільше говоритимуть у світі, про це найбільше напишуть газети і саме через те блокуються саме кордони.

“Є ще декілька причин. Польща є найбільшим конкурентом України на європейському ринку після того, як європейські ринки відкрилися для українців. Тому найскладніші переговори про членство в Європейському Союзі у нас будуть саме з поляками, – прогнозує депутат. – Структура нашої економіки схожа, структура нашого виробництва і кліматичні умови теж схожі, і очевидно, що поляки робитимуть усе для того, щоб обмежити українців, коли ми будемо говорити про спільний ринок”.

“Зернова” блокада кордону: Україна – заручниця політичних процесів у Польщі та ЄС

Блокада польсько-українського кордону

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук також наголошує на тому, що у «польських претензіях» немає вини України. Навпаки – наша держава стала заручницею ситуації.

“З того боку звучать різні тези. Наприклад, що нібито через Україну, яка здійснює свій експорт до Єврозони, в тому числі, використовуючи транзит, ціни на зерно у Польщі знизилися. Але чи винна Україна в тому, що хтось не дорахувався коштів? Зовсім ні. Хоча дечому посприяла російсько-українська війна. Після широкомасштабного вторгнення у всьому світі зросли ціни на зерно, що дозволяло фермерам заробляти. Але за останні пів року ціни повернулися до довоєнного рівня. Тобто в даному разі йдеться про загальносвітову тенденцію, а не конкретно про нашу державу. Це перше, – акцентує представник Всеукраїнської аграрної ради. – Друге – в період попередніх блокад кордону, коли виникали труднощі з українським імпортом, причому не лише з боку Польщі, але й Словаччини та Угорщини – ціни все одно знижувалися. Наші фури зі збіжжям стоять, наше зерно на європейський ринок потрапити не може, але в тому, що ціни падають винні ми. Де логіка? І третє – уже згаданий мною транзит продукції: українське зерно на територію Польщі, яка запровадила ембарго на експорт, не потрапляє, а прямує далі – до інших країн та портів. Втім, поляки вважають, що зерно якось все одно повертається назад до Польщі. Але це неправда”.

Пан Марчук звертає увагу на те, що транзитні перевезення через польську територію становлять незначні обсяги.

“Протести Польщі проти української агропродукції не відповідають реальному стану речей. Сухопутними шляхами через західні кордони Україна вивозить не більш як 300 тис. тонн продукції. Решта, завдяки ЗСУ, експортується морським коридором. Якщо такі малі обсяги викликають обурення, то виникає питання, а хто реалізує більші обсяги? А ось тут цікаво: у новому маркетинговому році Росія збільшила свою присутність з експорту зернових в ЄС утричі. Кому ж вигідно створювати штучні перепони для української продукції?”, – логічно запитує експерт.

Отже, констатує Денис Марчук, причина не в Україні, втім, саме за рахунок України поляки хочуть, як висловився він, вибити для себе “плюшки” з проблем навколо аграрної політики в ЄС.

“Польські фермери, блокуючи кордон, тим самим надсилають сигнал Європейській Комісії. Вони вимагають дотацій, стабільності кредитних ставок, прозорої політики щодо фінансування. Також – незбільшення вимог по Green Deal (“Зеленій угоді” – пакета законів ЄС, які покликані дозволити Європі досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Зміни в законодавстві включають, серед іншого: обмеження на використання пестицидів і добрив, – ред.). Зокрема, велике невдоволення фермерів викликає кліматична, екологічна і податкова політика та високі вимоги до якості їхньої продукції, що призводить до значного зростання собівартості і зниження конкурентоспроможності у порівнянні з іншими світовими виробниками. Все це сьогодні на порядку денному в структурі Європейського Союзу. А ми стаємо заручниками цих обставин. Україна зараз на слуху через війну. І поляки переконані: заблокувавши кордон з нашою державою, їхній голос звучатиме голосніше, їхні вимоги швидше почують”, – підкреслив він.

На цьому ж, по суті, наголошує політолог Ігор Рейтерович. Він упевнений, що ситуація із претензіями польських фермерів до нашої країни вже давно – не економічного плану.

“Вона у більшій мірі пов'язана з використанням політичного фактора (українське зерно), щоб вибити собі додаткові преференції. По суті, за допомогою неринкових методів намагаються залишитися на плаву. Зрозуміло, що українське зерно, наша аграрна продукція є серйозним викликом польським фермерам. Але протистояти цьому, як заведено в ЄС, необхідно за допомогою ринкових методів. Однак польські фермери вважали за краще експлуатувати політичну тезу про нібито загрозу, яку несе їхньому благополуччю українське зерно, яке має певні пільги від керівництва ЄС (що нормально з огляду на війну, в якій живе Україна, – ред.). Також “юзається” меседж про те, що в Україні є латифундії, з якими приватні господарства європейських аграріїв тягатися в принципі не можуть”, – зазначає експерт.

Відбувається відверта маніпуляція.

“Економіка тут є, але мало, – вважає пан Рейтерович. – Змінюватись у зв'язку з вимогами ринку польські фермери не хочуть. І фактично шантажують усіх блокадою кордону. Позиція української влади тут є абсолютно логічною. Ми маємо дві угоди з ЄС – про асоціацію, а також, по суті, транспортний безвіз. Польща, як член ЄС, має виконувати ці угоди”.

У ПОЛЬЩІ НА ПІДХОДІ МІСЦЕВІ ВИБОРИ БЛОКАДА ПОЛІТИЧНО ВИГІДНА ТУСКУ, ПРИНАЙМНІ ЗАРАЗ

Були сподівання, що новий «ліберальний» уряд Польщі на чолі з Дональдом Туском допоможе врегулювати ситуацію з блокадою на кордоні, зрештою такі обіцянки робилися. Втім, як бачимо, віз і нині там.

Щобільше – пан Туск, змінивши риторику, тепер уже каже, що Варшава хоче й надалі допомагати Україні у боротьбі з російською агресією, але він має намір захищати права своїх аграріїв.

“Те, що кілька сотень чи тисяч людей в Україні хочуть заробити величезні гроші – це не наша проблема. Ми хочемо допомогти Україні як державі, українцям як народу у збройному протистоянні з Росією. Безперечно, тут наша позиція ніяк не змінюється. Але не може бути так, щоб через війну та через нашу емпатію та відкритість до України хтось скористався цим”, – заявив польський прем’єр.

Тож на допомогу Туска у вирішенні питанні з кордоном сподіватися марно? Денис Марчук вважає, що марно.

“Одразу після парламентських виборів Польща знову поринула у вир виборчої кампанії. Cпочатку – до місцевих виборів у квітні, а згодом – до Європарламенту в червні, – розповідає Денис Марчук. – Ми розуміємо, що протистояння між опозицією і новосформованим коаліційним урядом лише загострюватиметься. І пам’ятаємо, що напередодні парламентських виборів аграрна тема стала ключовою, на яку опиралися польські політики. Тож, не думаю, що від Туска як досвідченого політика слід очікувати, що він буде всім серцем захищати українських аграріїв”, – коментує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Туск працює на свій електорат. І це не дивно, адже на боці протестувальників – симпатії польського суспільства. За даними останнього опитування центру IBRiS для видання Rzeczpospolita, понад 77% громадян Польщі підтримують вимоги протестувальників на кордоні й лише близько 11% не поділяють їхніх вимог.

“Зернова” блокада кордону: Україна – заручниця політичних процесів у Польщі та ЄС

Блокування польсько-українського кордону

То що – виходу із ситуації не проглядається зовсім, ніяких шляхів не існує?

Ігор Рейтерович переконаний, що навіть попри “виборчий фактор” Україна має продовжувати спроби домовитися з керівництвом Польщі, шукати якихось компромісних рішень задля розблокування кордону.

“Можливо, погодитися на додаткові перевірки, щоб зерно точно йшло виключно транзитом. Але якщо блокування кордону не припиниться – необхідно звертатись безпосередньо до європейських інституцій, – вважає політолог. – Щоб вже вони, за допомогою своїх механізмів та ресурсів, вплинули на Польщу. І змусили її діяти виключно ринковими методами”.

З ним погоджується президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах: “Безумовно, треба вести консультації з Єврокомісією та наполягати на виконанні Польщею законодавства ЄС, Угоди про вільну торгівлю, а також чинних домовленостей у сфері перевезень. Слід зазначити, що Єврокомісія вже закликала Польщу, Словаччину і Угорщину зняти одностороннє обмеження на імпорт українських агротоварів”.

У той же час, продовжує він, українські дипломати, уряд мають посилювати інформаційну та медіаприсутність у країнах-партнерах, тим паче в таких важливих і найближчих нам, як Польща.

“Потрібно більше медіаприсутності нашого бізнесу, волонтерів, військових, а також демонстрація роликів про справжнє обличчя агресії РФ: терор і вбивства мирного населення, загарбницькі амбіції не тільки щодо України, а в перспективі Польщі, країн Балтії тощо, – пропонує він. – Громадськість у країнах ЄС має чітко розуміти: будь-яке послаблення України – економічне, фінансове, затримка із наданням озброєння – це пряма загроза для них самих із боку Росії”.

Серед того, що ще можна зробити:

  • Дипломатичний рівень. Євросоюз, Україна та Польща мають сісти за стіл переговорів з метою досягнення взаємовигідних угод щодо перевезень українського зерна. Виконання цих угод має бути під контролем ЄС. Їх порушення з боку польської сторони має негайно каратися.

  • Діловий рівень. Українські перевізники та уряд повинні розглянути можливість розширення транспортних маршрутів, які обходять територію Польщі, щоб забезпечити безперебійні поставки зерна в ЄС. Крім того, укладення договорів з іншими країнами-членами ЄС для стимулювання використання альтернативних маршрутів доставки.

  • Правоохоронний рівень. Забезпечення правового захисту для українських перевізників та запобігання будь-яким спробам перешкоджати їх діяльності. Зокрема через співпрацю з правоохоронними органами країн-членів ЄС.

Але це не все.

Микола Княжицький називає це питанням національної безпеки.

“Ми вже бачили приклади блокування і пасажирських потягів, і блокування військової техніки. Якщо ця антиукраїнська істерія розвиватиметься і рухатиметься далі, то очевидно, що таких прикладів буде дедалі більше і більше. Саме в цьому і зацікавлена Росія, тому Україна обов'язково повинна звернутися до Ради Україна-НАТО і перевести розмову до врахування безпекового фактора. Дивним є те, що коли полякам говориш про нашу війну, вони часом уже не хочуть про неї чути. Вони стверджують: «Так, ми багато вам допомагали, а тепер маємо свої інтереси, які хочемо захистити, і не потрібно нам розповідати про вашу війну». Саме такі настрої культивуються російськими службами в польських соціальних мережах. Саме з такими настроями українцям потрібно боротися на значно серйознішому рівні, ніж ми це робимо зараз”, – підкреслив депутат.

Політолог Тарас Загородній наголошує, що офіційний Київ робить усе можливе, аби врегулювати ситуацію, веде перемовини…

“Ситуація на кордоні загострилася. Українські чиновники ведуть перемовини з поляками. Навіть вночі, – акцентує експерт. – Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков говорив на тему блокади з головою Бюро нацбезпеки Польщі Яцеком Сєвєрой. Кубраков заявив, що блокування кордону – це пряма загроза безпеці країни, що обороняється, а також, що влада на 200% на всіх рівнях робить все можливе, щоб зняти блокаду. Україна не може вплинути на протестантів по іншу сторону кордону. Це повноваження польських правоохоронців”.

Але в будь-якому разі з поляками потрібно домовлятися. Адже Польща – наш стратегічний партнер. Зрештою, було б великою помилкою асоціювати купку людей, серед яких “конфедерат” із відвертою антиукраїнською позицією Рафал Меклер, із цілою Польщею.

Мирослав Ліскович. Київ

www.ukrinform.ua