Генерал-майор Михайло Драпатий має очолити Збройні сили України. Про рішення призначити його новим головнокомандувачем ЗСУ президент Володимир Зеленський повідомив увечері 21 липня 2026 року. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на РБК-Україна.
До призначення Драпатий командував Об’єднаними силами ЗСУ, а раніше очолював Сухопутні війська. Його військова кар’єра охоплює бої за Маріуполь у 2014 році, вихід українських підрозділів з оточення біля кордону з Росією, оборону півдня України, Херсонську операцію та стабілізацію Харківського напрямку.
Хто такий Михайло Драпатий
Михайло Васильович Драпатий народився 21 листопада 1982 року в Кам’янці-Подільському Хмельницької області. Він виріс у родині вчителів, а після завершення школи обрав професійну військову службу.
Драпатий вступив до Харківського інституту танкових військ імені Верховної Ради України. Навчальний заклад він закінчив у 2004 році, після чого у званні лейтенанта розпочав службу в 72-й окремій механізованій бригаді, що дислокувалася в Білій Церкві. Першою офіцерською посадою стало командування взводом.
Згодом Драпатий пройшов навчання у Національному університеті оборони України. За високі результати він отримав перехідний меч королеви Великої Британії, який традиційно вручали найкращому випускникові оперативно-стратегічного рівня підготовки.
«Летюча БМП» і бої за Маріуполь
Широку відомість Михайло Драпатий здобув навесні 2014 року. На той момент він командував механізованим батальйоном 72-ї окремої механізованої бригади.
9 травня українські військові брали участь у боях із проросійськими озброєними формуваннями в Маріуполі. Підрозділ Драпатого залучили для підтримки сил, які діяли в районі міського управління міліції та намагалися деблокувати українських правоохоронців.
Саме з цими подіями пов’язане відоме відео, на якому бойова машина піхоти на великій швидкості прориває барикаду, підстрибує над нею та продовжує рух. Епізод отримав неофіційну назву «летюча БМП».
За оприлюдненими свідченнями учасників бою, Драпатий перебував усередині бронемашини та безпосередньо керував діями підрозділу. Цей епізод став одним із найбільш упізнаваних кадрів початкового періоду російської агресії проти України.
Вихід з «Ізваринського котла»
Влітку 2014 року підрозділи 72-ї бригади діяли вздовж українсько-російського кордону в Луганській і Донецькій областях. Українські військові опинилися під постійними артилерійськими та реактивними обстрілами, зокрема з території Росії.
Через перерізані маршрути постачання, нестачу боєприпасів, пального та продовольства частини бригади фактично потрапили в оперативне оточення поблизу пункту пропуску «Ізварине».
Драпатий організував прорив однієї з колон. За поширеними у відкритих джерелах даними, з оточення вдалося вивести близько 260 військовослужбовців і понад 30 одиниць техніки. Колона подолала приблизно 160 кілометрів територією, яку контролювали або обстрілювали російські сили та підконтрольні їм формування.
Підрозділи 72-ї бригади також брали участь у рейді вздовж кордону та боях у районі Савур-Могили.
Командування 58-ю бригадою
Після подій 2014 року Драпатий продовжив службу на командних посадах. У 2016–2019 роках він очолював 58-му окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського.
З’єднання виконувало завдання на сході України, зокрема в районі Авдіївки, Верхньоторецького, Кримського та вздовж Бахмутської траси. Цей період став важливим етапом переходу Драпатого від командування окремим батальйоном до управління великою бригадою.
Пізніше він обіймав посаду заступника командувача Об’єднаних сил ЗСУ та відповідав за планування і координацію операцій між різними підрозділами Сил оборони.
Оборона Кривого Рогу у 2022 році
Після початку повномасштабного вторгнення Росії Драпатого залучили до організації оборони півдня України.
Навесні 2022 року він очолив оперативне угруповання військ, яке діяло на Криворізькому напрямку. Російські сили намагалися просунутися з боку Херсонської області в напрямку Кривого Рогу та Дніпропетровщини.
Українські підрозділи зупинили наступ, стабілізували лінію фронту та провели низку локальних контратак. У результаті російські війська не змогли наблизитися до міста й були змушені перейти до оборони на зайнятих рубежах.
Участь у звільненні Херсонщини
У 2022 році Драпатий командував оперативним угрупованням військ «Каховка». Підпорядковані йому частини діяли на правобережжі Херсонської області та на півдні Дніпропетровщини.
Влітку українські сили поступово розширювали контрольовану територію, завдавали ударів по логістиці російського угруповання та готували умови для подальшого контрнаступу.
За офіційною інформацією, підрозділи угруповання під командуванням Драпатого звільнили низку населених пунктів і просунулися вглиб оборони противника на відстань від шести до 23 кілометрів. У липні 2022 року президент нагородив генерала Хрестом бойових заслуг.
Восени 2022 року Драпатий керував угрупованням «Херсон», яке брало участь в операції зі звільнення правобережної частини області. 11 листопада українські військові увійшли до Херсона після відступу російських сил на лівий берег Дніпра.
Харківський напрямок і бої за Вовчанськ
У травні 2024 року російські війська розпочали новий наступ на півночі Харківської області. Їм вдалося зайти до прикордонних населених пунктів і розпочати бої у Вовчанську.
На тлі загострення ситуації Драпатий очолив оперативно-тактичне угруповання військ «Харків». Перед угрупованням стояло завдання зупинити подальше просування російських сил у напрямку Харкова та не допустити втрати Вовчанська.
Українські війська стабілізували лінію фронту, зупинили швидке просування противника та втягнули російські підрозділи у тривалі міські бої. У листопаді 2024 року Зеленський назвав роботу Драпатого на Харківському напрямку одним із чинників, що вплинули на його призначення командувачем Сухопутних військ.
Призначення командувачем Сухопутних військ
29 листопада 2024 року президент призначив Михайла Драпатого командувачем Сухопутних військ ЗСУ. На цій посаді він змінив Олександра Павлюка.
Президент заявив, що в Сухопутних військах необхідні зміни в управлінні особовим складом і підготовці військових. Драпатий отримав завдання реформувати систему навчання, підвищити якість підготовки підрозділів і змінити підходи до управління людьми.
У цей період він одночасно продовжував виконувати завдання на оперативних напрямках фронту.
Відставка після удару по навчальному підрозділу
1 червня 2025 року Драпатий оголосив про рішення подати рапорт на звільнення з посади командувача Сухопутних військ. Це сталося після російського ракетного удару по розташуванню одного з навчальних підрозділів на Дніпропетровщині, внаслідок якого загинули та були поранені українські військові.
Драпатий заявив про особисту відповідальність за трагедію та наголосив на необхідності змінювати систему військової підготовки й реагування на загрози.
Після розмови з президентом він залишив командування Сухопутними військами, але продовжив службу у вищому військовому керівництві.
Командувач Об’єднаних сил
3 червня 2025 року президент офіційно призначив Михайла Драпатого командувачем Об’єднаних сил Збройних сил України.
На цій посаді генерал відповідав за координацію міжвидових угруповань, проведення операцій на визначених напрямках і взаємодію між Сухопутними військами, Повітряними силами, Силами спеціальних операцій та іншими складовими Сил оборони.
Посаду командувача Об’єднаних сил він обіймав до оголошення про майбутнє призначення головнокомандувачем ЗСУ.
Яке військове звання має Михайло Драпатий
Під час повномасштабного вторгнення Драпатий мав звання бригадного генерала.
У жовтні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора. Саме в цьому званні він очолив Сухопутні війська, а згодом — Об’єднані сили ЗСУ.
Серед відомих нагород військового:
- Хрест бойових заслуг;
- орден Богдана Хмельницького;
- відомчі та державні відзнаки за участь у бойових операціях;
- перехідний меч королеви Великої Британії за результати навчання.
Призначення головнокомандувачем ЗСУ
21 липня 2026 року президент Володимир Зеленський заявив, що новим головнокомандувачем Збройних сил України стане Михайло Драпатий.
За словами президента, під час зустрічі з генералом були визначені першочергові та середньострокові завдання. Серед них — забезпечення стабільності операцій Сил оборони, реалізація української програми далекобійних ударів і розвиток спроможностей для ураження цілей у глибині російської території.
Драпатий має змінити на посаді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.
Що відомо про сім’ю Михайла Драпатого
Михайло Драпатий майже не розповідає публічно про особисте життя. У відкритих офіційних джерелах відсутня підтверджена детальна інформація про його дружину, дітей або інших близьких родичів.
Відомо, що майбутній головнокомандувач народився в родині педагогів. Інші подробиці родинного життя військового не розголошуються, що відповідає вимогам безпеки для представників вищого командного складу під час війни.
Повідомлення розважальних ресурсів і соціальних мереж про його родичів не мають достатнього офіційного підтвердження, тому імена та персональні дані членів сім’ї Драпатого публічно не наводяться.
Кар’єра Михайла Драпатого: основні дати
- 2004 рік — завершив Харківський інститут танкових військ і розпочав службу у 72-й ОМБр.
- 2014 рік — командував батальйоном під час боїв за Маріуполь і прориву з оточення біля Ізвариного.
- 2016–2019 роки — командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади.
- 2022 рік — керував угрупованнями на Криворізькому та Херсонському напрямках.
- Травень 2024 року — очолив ОТУ «Харків».
- Вересень 2024 року — очолив оперативно-тактичне угруповання «Луганськ».
- Жовтень 2024 року — отримав звання генерал-майора.
- 29 листопада 2024 року — призначений командувачем Сухопутних військ ЗСУ.
- 3 червня 2025 року — призначений командувачем Об’єднаних сил ЗСУ.
- 21 липня 2026 року — президент оголосив, що Драпатий стане новим головнокомандувачем ЗСУ.
Читайте також: Сергій Корецький очолив уряд України: що відомо про нового прем’єр-міністра, його біографія та кар’єра