Російська ініціатива про коротке перемир’я на 8–9 травня стала частиною дипломатичного й інформаційного протистояння навколо війни проти України. Москва заявила про готовність до паузи на час заходів до Дня перемоги, однак Київ запропонував почати режим тиші раніше — з опівночі 6 травня. Президент Володимир Зеленський пояснив це тим, що припинення вогню не може виглядати як одноденна пауза для політичної церемонії після щоденних ударів по українських містах. За даними Reuters, Росія не підтвердила, що приєднається до української пропозиції, а Зеленський заявив про подальші атаки РФ після початку оголошеного Києвом режиму тиші. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на Главком.
Як виникла ситуація з перемир’ям
Росія оголосила про одностороннє припинення вогню на 8–9 травня, прив’язавши його до річниці завершення Другої світової війни в Європі та традиційних заходів у Москві. Associated Press повідомляло, що російське Міноборони заявило про перемир’я на п’ятницю і суботу, але водночас пригрозило ударом по Києву у разі спроб зірвати святкування.
Україна у відповідь запропонувала інший формат: тиша мала початися не 8 травня, а раніше — з нуля годин 6 травня. Такий крок фактично став перевіркою російської готовності не до символічної паузи, а до реального припинення вогню хоча б на кілька діб.
За словами Зеленського, Москва продовжила атаки дронами, ракетами, артилерією та штурмові дії на фронті. Reuters 7 травня передав, що український президент заявив про подальше порушення запропонованого Києвом режиму тиші.
Чому Київ назвав російську ініціативу маневром
Ключова претензія української сторони полягала не в самому факті пропозиції перемир’я, а в його форматі. Москва запропонувала коротку паузу саме на дати, важливі для російської політичної символіки. Київ натомість наполягав: якщо Росія справді готова до припинення вогню, вона може зупинити атаки не лише на час параду.
У цьому контексті українська пропозиція з 6 травня змінила логіку ситуації. Росії довелося б або фактично підтримати ширший режим тиші, або показати, що її ініціатива мала обмежений політичний характер.
За даними AP, попередні спроби домовитися про короткострокові перемир’я під час війни вже мали обмежений ефект. Агентство також зазначало, що цьогорічні заходи в Москві були посилено прив’язані до безпекових ризиків і можливих атак безпілотників.
Роль США та дзвінок Лаврова Рубіо
На тлі заяв про перемир’я відбулася телефонна розмова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з держсекретарем США Марко Рубіо. У повідомленнях Держдепу й міжнародних медіа зазначалося, що сторони обговорювали російсько-українську війну, відносини США та Росії, а також інші міжнародні питання.
Окремо Вашингтон оголосив про схвалення потенційного продажу Україні комплектів JDAM-ER та супутнього обладнання на суму $373,6 млн. Reuters повідомило, що основним підрядником має стати Boeing.
Ці два повідомлення з’явилися в один період із російськими закликами до паузи на 9 травня. Для Києва це стало сигналом, що переговорні контакти США з РФ не зупиняють оборонну підтримку України.
Що відбувалося після початку режиму тиші
Після оголошення Україною режиму тиші Київ заявив про продовження російських ударів і бойових дій. Reuters повідомило, що українські сили ППО збили 92 зі 102 дронів, запущених із вечора 6 травня, а Росія заявила про збиття 32 безпілотників, які прямували до Москви.
Зеленський також заявив, що Україна діятиме дзеркально: у відповідь на російські удари продовжуватиме далекобійні операції, а у відповідь на готовність до дипломатії — рухатиметься дипломатичним шляхом.
Українська позиція зводиться до того, що коротка пауза, прив’язана до російських святкових заходів, не може замінити повноцінного припинення бойових дій. Москва, зі свого боку, не підтвердила участь у ширшій українській пропозиції щодо перемир’я з 6 травня
Читайте також: у кремлі бояться замаху на путіна дронами з боку російських еліт — медіа