Після параду 9 травня в Москві Володимир Путін заявив, що війна проти України нібито «йде до завершення». Ці слова прозвучали на тлі незвичного для Кремля інформаційного фону: парад на Червоній площі вперше за багато років відбувся без традиційної демонстрації військової техніки. Російська влада пояснила це міркуваннями безпеки, зокрема загрозою атак українських безпілотників. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на ВВС.
Заява Путіна швидко змінила порядок денний: замість обговорення скороченого параду медіа почали аналізувати, чи справді Москва готова до завершення війни. Втім, із наведених Кремлем умов випливає, що Росія не відмовляється від ключових вимог, які Україна раніше неодноразово називала неприйнятними.
Що саме заявив Путін про завершення війни
Слова про можливе завершення війни пролунали під час розмови Путіна з журналістами після параду на Червоній площі. Відповідаючи на запитання про удари по території Росії та позицію Заходу, він знову повторив звичну для Кремля тезу про протистояння із «західними елітами» та звинуватив Захід у підтримці України.
Путін також повернувся до теми переговорів у Стамбулі 2022 року. Він заявив, що тодішні домовленості нібито могли стати основою для миру, але Київ, за його версією, відмовився від них під впливом західних партнерів.
Після цього російський президент сказав, що, на його думку, «справа йде до завершення». Водночас він не уточнив, на яких саме умовах Кремль бачить завершення війни, і не заявив про готовність до припинення бойових дій без додаткових вимог.
Парад у Москві пройшов без військової техніки
Заява Путіна пролунала одразу після одного з найбільш незвичних парадів 9 травня в Москві за останні роки. На Червоній площі цього разу не було колон танків, ракетних комплексів та іншої важкої техніки, яка раніше була центральним елементом демонстрації російської військової сили.
Офіційно скорочений формат пояснили безпековими ризиками. У святкові дні в багатьох регіонах Росії посилювали охорону, а також частково обмежували мобільний зв’язок та інтернет. Причиною називали загрозу атак безпілотників.
Західні медіа звернули увагу, що відсутність техніки стала символічним ударом по образу контролю, який Кремль традиційно намагається демонструвати під час таких заходів. Парад, який мав підкреслити силу Росії, цього разу показав її вразливість перед ударами дронів.
Чи готовий Путін до зустрічі із Зеленським
Окремо Путін відповів на запитання про можливі переговори з президентом України Володимиром Зеленським. Він заявив, що нібито готовий до діалогу, а також уперше допустив можливість зустрічі не лише в Москві, а й у третій країні.
Однак ця заява супроводжувалася важливим уточненням. За словами Путіна, така зустріч можлива лише тоді, коли вже буде досягнуто остаточних домовленостей щодо мирного договору.
Фактично Кремль пропонує формат, у якому лідери мають зустрітися не для пошуку компромісу, а для підписання вже погодженого документа. Чи відповідає це баченню Києва, наразі незрозуміло.
Президент України Володимир Зеленський після цього заявив, що війну потрібно завершувати та забезпечити Україні надійні гарантії безпеки.
Чому заява не означає швидкого миру
Попри слова Путіна про «завершення», у його заявах не прозвучало ознак відмови від попередніх вимог Москви. Навпаки, російський президент одночасно говорив і про можливість переговорів, і про необхідність «розгрому» противника.
Ключова проблема залишається незмінною — майбутнє окупованих та прифронтових територій. За даними BBC, російська сторона й надалі очікує, що Україна залишить території Донецької та Луганської областей. Київ неодноразово заявляв, що не розглядає варіант одностороннього виведення військ зі своїх територій.
Саме це питання залишається одним із головних блоків у будь-якому переговорному процесі. Без зміни позицій сторін говорити про швидку мирну угоду наразі немає підстав.
Переговори за участі США зайшли у глухий кут
Останні заяви західних посадовців також не свідчать про швидкий прорив. Держсекретар США Марко Рубіо, за даними BBC, нещодавно заявляв, що тристоронні переговори фактично зайшли у глухий кут.
Вашингтон, за його словами, не хоче витрачати час і ресурси на процес, який не дає прогресу. Водночас США залишають готовність відігравати конструктивну роль у разі появи реальних передумов для домовленостей.
Обговорювалася й можливість нового візиту американських переговорників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви. Однак російська сторона сформулювала це обережно, без конкретної дати й без офіційного підтвердження швидкого раунду переговорів.
Чи здатна Росія продовжувати війну
На тлі розмов про завершення війни західні аналітики продовжують оцінювати здатність Росії вести бойові дії. The Economist пише, що ініціатива на фронті може поступово переходити до України, зокрема через удари по російській енергетичній інфраструктурі та відсутність великих успіхів РФ на полі бою.
За оцінками Інституту вивчення війни, у квітні Росія втратила більше територій, ніж змогла захопити. Водночас аналітики застерігають: це не означає, що Москва найближчим часом втратить здатність продовжувати війну.
RUSI зазначає, що стратегія Кремля залишається орієнтованою на виснаження України. Російська економіка, попри санкції та зростання навантаження, все ще здатна підтримувати значні воєнні витрати.
CSIS також оцінює, що Росія може продовжувати війну ще кілька років. Серед факторів, які цьому сприяють, називають адаптацію до санкцій, державну підтримку оборонної промисловості та допомогу з боку Китаю, Ірану й Північної Кореї.
Які сценарії можуть розглядати в Кремлі
Російський розслідувальний центр «Досьє» повідомляв про закриту презентацію, яку нібито показували людям, наближеним до адміністрації президента РФ. У ній описувався сценарій, за якого Росія отримує контроль над Донецькою та Луганською областями, а Херсонська й Запорізька області фактично залишаються поділеними по лінії фронту.
За цим сценарієм європейські санкції можуть залишатися чинними, американські — бути скасованими, а Володимир Зеленський — зберегти посаду президента України. Окремо, за даними «Досьє», у Кремлі нібито обговорюють, як представити такий варіант російському суспільству як перемогу.
Аналітики Центру Карнегі вказують, що війна стала для російської влади не лише зовнішньополітичним інструментом, а й механізмом внутрішнього контролю. Через війну Кремль виправдовує репресії, обмеження та подальшу мілітаризацію держави.
У такій ситуації Москва може одночасно готувати суспільство до можливого завершення війни на вигідних для себе умовах і зберігати готовність продовжувати бойові дії, якщо вважатиме, що час працює на неї.
Читайте також: Путін назвав умову для зустрічі із Зеленським