В Україні знову обговорюють масштабну пенсійну реформу. Кабінет Міністрів презентував Верховній Раді оновлену концепцію змін, яка має замінити чинну систему розрахунку пенсій. Парламент дав уряду час на доопрацювання законопроєкту, після чого документ мають внести на розгляд. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на ТСН.ua.
Головна ідея реформи — відійти від складної формули, яка нині залежить від стажу, зарплати, року виходу на пенсію та застарілих показників середньої зарплати. Замість цього пропонується поділити пенсію на дві частини: гарантовану базову виплату та індивідуальну страхову частину, розраховану через пенсійні бали.
За словами голови секретаріату Ради підприємців при Кабміні, економіста Андрія Забловського, нинішня система створює значну різницю між пенсіонерами, які мали схожий стаж і рівень зарплати, але вийшли на пенсію у різні роки. Через старі коефіцієнти частина пенсій фактично втратила зв’язок із сучасним рівнем зарплат і цін.
Нова модель має зробити розрахунок більш зрозумілим: держава гарантує базову суму, а розмір доплати залежить від того, скільки людина офіційно працювала і які внески за неї сплачувалися до Пенсійного фонду.
Як працюватиме базова частина пенсії
Перший елемент нової системи — базова або солідарна частина пенсії. Це фіксована сума, яку держава має гарантувати пенсіонерам із повним страховим стажем.
Урядова концепція передбачає базову пенсію на рівні 6000 грн для людей, які мають повний стаж: 35 років для чоловіків і 30 років для жінок. Така сума має стати мінімальним захистом від бідності для тих, хто виконав вимоги щодо тривалості роботи.
Якщо стажу менше, виплата має визначатися пропорційно. Наприклад, якщо чоловік має 20 років стажу замість необхідних 35, базова пенсія розраховуватиметься як частка від 6000 грн. За такої формули виплата становитиме приблизно 3428 грн.
Окремо наголошується, що вже призначені пенсії не мають зменшуватися. Зниження чинних пенсійних виплат заборонене законом, тому перерахунок повинен застосовуватися лише так, щоб або підвищити пенсію, або зберегти її на попередньому рівні.
Нині для частини пенсіонерів мінімальна пенсійна гарантія прив’язана до 40% мінімальної зарплати при досягненні 65 років і наявності необхідного стажу. У 2026 році цей показник становить близько 3458 грн. Саме тому урядова пропозиція про базові 6000 грн означає суттєве підвищення для тих, хто отримує найменші виплати.
Що таке пенсійні бали і як їх нараховуватимуть
Другий елемент нової системи — страхова частина пенсії. Її планують розраховувати через бальну модель. Вона має враховувати не лише тривалість трудового стажу, а й розмір офіційної зарплати, з якої сплачувався Єдиний соціальний внесок.
Суть системи така: за кожен місяць роботи людина отримуватиме певну кількість балів. Якщо зарплата дорівнювала середній по країні, за місяць нараховуватимуть 10 балів. Якщо зарплата була вдвічі вищою за середню — 20 балів. Якщо людина працювала на мінімальну зарплату, вона отримуватиме близько 3,5 бала.
Накопичені за трудове життя бали підсумовуватимуться. Далі їх множитимуть на вартість одного бала, яку щороку визначатиме Кабмін під час підготовки бюджету. Наприклад, якщо один бал коштуватиме 30 грн, загальна сума пенсійних балів перетворюватиметься на грошову доплату до базової частини пенсії.
Ця модель має забезпечити автоматичне оновлення пенсій. Якщо вартість бала щороку переглядатимуть з урахуванням економічних показників, пенсії тих, хто вийшов на заслужений відпочинок багато років тому, не мають залишатися прив’язаними до старої зарплатної бази.
Як перерахують пенсії тим, хто вже отримує виплати
Реформа має стосуватися не лише майбутніх пенсіонерів, а й тих, кому пенсію вже призначено. Для них планують провести ретроспективний перерахунок.
Принцип буде таким самим, як і для нових пенсій. Якщо людина в минулі роки отримувала зарплату на рівні середньої по країні, за кожен місяць роботи їй умовно нарахують 10 балів. Якщо зарплата була вищою або нижчою, кількість балів змінюватиметься відповідно.
Після цього всі бали, накопичені за трудове життя, підсумують і помножать на актуальну вартість бала. Отримана сума стане страховою частиною пенсії. До неї додадуть базову виплату, якщо людина має необхідний стаж або право на пропорційну частину.
Такий перерахунок має вирівняти ситуацію між пенсіонерами різних поколінь. Уряд декларує, що люди з однаковим стажем і подібним рівнем офіційної зарплати не повинні отримувати кардинально різні пенсії лише тому, що вийшли на пенсію у різні періоди.
Який рівень пенсій хоче забезпечити уряд
Один із заявлених орієнтирів реформи — підвищення коефіцієнта заміщення зарплати пенсією. Йдеться про співвідношення між розміром пенсії та доходом, який людина отримувала до виходу на пенсію.
Нині цей показник в Україні оцінюється приблизно на рівні 20–25%. Це означає, що після завершення трудової діяльності людина часто втрачає 75–80% свого щомісячного доходу.
Урядова мета — наблизити коефіцієнт заміщення до 40%. Якщо офіційна зарплата людини дорівнювала середній по країні, пенсія в ідеальній моделі має становити близько 40% від такого доходу.
За розрахунками, якщо середня зарплата для пенсійних цілей у 2026 році становить близько 23 200 грн, орієнтовна пенсія за цільовим коефіцієнтом заміщення могла б бути близько 9280 грн. Такий підхід має наблизити українську солідарну систему до більш зрозумілого принципу: більше офіційних внесків — вища пенсія.
Чому навколо 6000 грн виникла суперечка
Найбільша дискусія точиться навколо розміру базової частини пенсії. Уряд пропонує встановити її на рівні 6000 грн. Однак у парламенті лунають вимоги прив’язати базову виплату не до фіксованої суми, а до фактичного прожиткового мінімуму.
Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев розкритикував урядову пропозицію, назвавши її недостатньою. За позицією частини депутатів, базова пенсія має відповідати реальній вартості життя, а не політично визначеній сумі.
Аргумент парламентського комітету спирається на закон «Про прожитковий мінімум». Відповідно до нього, Міністерство соціальної політики повинно щомісяця розраховувати фактичний прожитковий мінімум у поточних цінах з урахуванням вартості продуктів, ліків, послуг та інших базових потреб.
За оцінками, станом на літо 2026 року фактичний прожитковий мінімум для пенсіонерів наближається до 7300 грн. Саме тому частина депутатів наполягає, що базова пенсія має бути не 6000 грн, а близькою до цього показника або автоматично змінюватися разом із ним.
При цьому у Верховній Раді заявляють, що підвищення пенсійного віку не підтримуватимуть. У фокусі нинішньої дискусії — формула розрахунку пенсій, джерела фінансування та справедливість розподілу виплат.
Хто може отримати найбільше підвищення
Якщо реформу ухвалять, найбільш помітні зміни можуть відчути пенсіонери з найнижчими виплатами. Насамперед ідеться про людей, які зараз отримують близько 3400–3500 грн.
Для них базова пенсія у 6000 грн означатиме істотне зростання. Якщо ж парламент наполягатиме на прив’язці до фактичного прожиткового мінімуму, мінімальна гарантована виплата для людей із повним стажем теоретично може бути ще вищою — близько 7300 грн.
До цієї групи належать пенсіонери з повним стажем, але низькою зарплатною базою, а також ті, чиї пенсії були призначені давно і не встигали за змінами в економіці.
Однак точний розмір підвищення залежатиме від фінальної редакції законопроєкту. Значення матимуть не лише базова сума, а й правила пропорційного розрахунку для неповного стажу, вартість одного бала та джерела фінансування.
Що буде з пенсіями середнього рівня
Окрема група — пенсіонери, які сьогодні отримують близько 7000–7500 грн завдяки тривалому стажу та відносно вищій офіційній зарплаті. Для них головне питання — чи не призведе підвищення мінімальних гарантій до зрівнялівки.
За логікою урядової моделі, цього має уникнути страхова частина пенсії. Людина з вищою офіційною зарплатою та більшим обсягом сплачених внесків матиме більше балів, а отже — більшу доплату до базової суми.
Оціночно, пенсії цієї групи після перерахунку можуть зрости до 9500–11 000 грн. Такі цифри залежать від вартості пенсійного бала, яку щороку встановлюватиме уряд.
Для цієї категорії ключовим стане те, наскільки прозоро держава перерахує попередні роки роботи та чи будуть у Пенсійному фонді всі необхідні дані про зарплати й внески. Що точніше система врахує офіційний трудовий шлях людини, то більшим може бути розрив між мінімальною пенсією і пенсією за тривалий стаж та вищу зарплату.
Як реформа вплине на високі пенсії
Найскладнішим питанням залишається майбутнє високих пенсій. Нині в Україні діє обмеження: максимальна пенсія не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Зараз це близько 25 950 грн.
Нова модель відходить від прямої прив’язки пенсій до мінімальних соціальних стандартів. Високі виплати також мають перераховуватися через бальну систему.
Водночас є важливе обмеження: ЄСВ сплачується лише в межах максимальної бази. У 2026 році це 15 мінімальних зарплат, або близько 129 705 грн. Якщо людина заробляє більше, додаткові суми понад цю межу не збільшують її пенсійні права.
Це означає, що дуже високі зарплати не перетворюватимуться на необмежену кількість пенсійних балів. Уже призначені високі пенсії, за загальним правилом, не мають зменшуватися, але їхнє подальше зростання може бути обмеженим. Вони не будуть автоматично підвищуватися разом із мінімальними виплатами за тією ж логікою, що й пенсії нижчих категорій.
Де держава планує взяти гроші
Фінансування реформи залишається головним викликом. Підвищення базових виплат і перерахунок пенсій потребують значних додаткових коштів. В умовах повномасштабної війни внутрішні доходи держави спрямовуються насамперед на оборону, а соціальні видатки значною мірою залежать від міжнародної підтримки.
За словами Андрія Забловського, уряд і парламент розглядають детінізацію ринку праці як одне з головних джерел для посилення Пенсійного фонду. Ідея полягає в тому, щоб зробити зв’язок між офіційною зарплатою, сплаченим ЄСВ і майбутньою пенсією максимально видимим.
Працівник у персональному кабінеті Пенсійного фонду зможе бачити, скільки балів він отримує щомісяця. Якщо людина погоджується на мінімальну офіційну зарплату і решту доходу в конверті, вона накопичує мінімальну кількість балів. Якщо отримує «білу» зарплату, її пенсійні права зростають швидше.
За задумом авторів реформи, така прозорість має стимулювати працівників вимагати офіційного оформлення та повної сплати внесків. Однак ефективність цього механізму залежатиме від стану ринку праці, контролю за виплатою зарплат і готовності бізнесу легалізувати доходи.
Чому солідарна система перебуває під тиском
Солідарна пенсійна система працює за принципом, коли нинішні працівники через ЄСВ фінансують виплати нинішнім пенсіонерам. Для стабільності такої моделі важливе співвідношення між кількістю платників внесків і кількістю отримувачів пенсій.
В Україні це співвідношення залишається проблемним. За наведеними оцінками, ЄСВ офіційно сплачують близько 9,5 млн найманих працівників. До початку повномасштабної війни їх було приблизно 12,8 млн. Водночас кількість пенсіонерів становить близько 10,05 млн.
Фактично на одного пенсіонера припадає менше одного офіційного найманого працівника, який регулярно сплачує внески. Для солідарної системи це критичне навантаження.
Додатковою проблемою є структура зайнятості. В Україні є близько 2,2 млн фізичних осіб-підприємців. Багато з них законно сплачують мінімальний ЄСВ, а отже накопичуватимуть мінімальну кількість пенсійних балів. Ще одна група — самозайняті, фрілансери та працівники сірого сектору. Їх оцінюють у 2–3 млн осіб, і частина з них взагалі не бере участі в пенсійній системі.
Для цих категорій реформа створює обмежений стимул платити більше. Якщо людина роками сплачує мінімальні внески або не сплачує їх зовсім, у майбутньому вона зможе претендувати переважно на базову виплату або мінімальні надбавки.
Що буде з накопичувальними пенсіями
У концепції реформи також згадується запуск накопичувального рівня пенсійної системи. Йдеться про індивідуальні пенсійні накопичення, які мають формуватися окремо від солідарної системи.
Україна обговорює таку модель багато років, але її запуск неодноразово переносився. Серед причин — слабкий фондовий ринок, високі інфляційні ризики, обмежені інструменти для надійного довгострокового інвестування та низький рівень довіри до фінансових інституцій.
Андрій Забловський скептично оцінює перспективи запуску накопичувальної системи у 2026–2027 роках. На його думку, в нинішніх умовах накопичені кошти фактично не буде куди безпечно інвестувати, окрім державних облігацій. У такому разі система може перетворитися на перерозподіл коштів усередині державного сектору, а реальна вартість накопичень залежатиме від інфляції.
Експерт вважає, що повноцінний запуск накопичувального рівня, найімовірніше, залишиться відкладеним щонайменше до завершення воєнного стану та стабілізації фінансової системи.
Коли можуть ухвалити реформу
Подальша доля пенсійної реформи залежить від фінальної редакції законопроєкту та політичної домовленості між урядом і парламентом. Дискусія триває навколо базової суми, правил перерахунку, вартості пенсійного бала та джерел фінансування.
За оцінками учасників обговорення, документ може бути ухвалений у першому читанні, однак остаточне рішення залежатиме від того, чи знайдуть депутати і Кабмін компроміс щодо ключових фінансових параметрів.
Найважливішими питаннями залишаються три блоки: розмір гарантованої базової пенсії, механізм щорічного визначення вартості бала та реальні надходження до Пенсійного фонду. Саме від них залежатиме, чи стане реформа технічним перерахунком, чи призведе до помітного підвищення виплат для більшості пенсіонерів.
Для пенсіонерів із найнижчими виплатами реформа може означати підвищення до нового базового рівня. Для людей із тривалим стажем і вищою офіційною зарплатою — додаткову страхову частину через бали. Для отримувачів високих пенсій — збереження вже призначених сум без гарантії такого самого автоматичного зростання, як у мінімальних виплат.
Читайте також: чому не надійшов Національний кешбек за квітень 2026: коли чекати виплати