Під час спілкування з журналістами у Великій Британії президент України Володимир Зеленський вперше чітко окреслив коло осіб, яких розглядає на посаду голови Офісу президента України. До переліку він відніс міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, міністра оборони Дениса Шмигаля, заступника міністра закордонних справ Сергія Кислицю, заступника керівника ОП Павла Палісу та начальника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова. Зеленський наголосив, що із кожним із претендентів уже провів окремі консультації щодо формату роботи Офісу та вимог до майбутнього керівника. За його словами, остаточного рішення наразі немає, а всі згадані імена залишаються у статусі можливих кандидатів. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на «Суспільне».
Обмеження для міністрів та військових претендентів
Окремо президент зупинився на кандидатурах Михайла Федорова та Дениса Шмигаля, наголосивши, що їхнє можливе призначення до Офісу президента пов’язане з процедурними і змістовними ризиками. Він нагадав, що Верховна Рада спочатку має звільнити міністрів з чинних посад, і лише після цього їх можна розглядати як претендентів на інші державні ролі. У воєнних умовах, за словами Зеленського, такі перестановки можуть спровокувати «ефект Дженги», коли вилучення однієї ланки дестабілізує всю конструкцію управління. Президент також підкреслив, що через Міністерство оборони проходить основний оборонний бюджет і концентрується ключова відповідальність, тому будь-які зміни на чолі цього відомства потребують особливо зважених рішень.
Кислиця між міжнародним та внутрішнім напрямками
Коментуючи кандидатуру заступника міністра закордонних справ Сергія Кислиці, Зеленський відзначив його вагому роль у міжнародних питаннях. За словами президента, Кислиця активно допомагає у роботі на зовнішньополітичному треку та добре орієнтується в міжнародних майданчиках і переговорах. Водночас Зеленський визнав, що не має впевненості, чи готовий дипломат переключитися на внутрішній порядок денний. Він нагадав, що керівник Офісу президента значну частину часу працює саме з внутрішньою політикою, координацією уряду, парламенту та силових структур. Саме ця різниця у фокусі, за словами президента, є одним із факторів, які поки не дозволяють визначитися з Кислицею як однозначним кандидатом.
Військові претенденти: Буданов і Паліса
Окремим блоком Зеленський прокоментував кандидатури військових — Кирила Буданова та Павла Паліси. Президент нагадав, що Паліса є військовим і нині зосереджений на завданнях, безпосередньо пов’язаних із війною, тому його переведення на політичну посаду в Офісі президента може вплинути на управління воєнним напрямком. Щодо Кирила Буданова Зеленський наголосив, що він очолює розвідку, а це критичний для безпеки країни напрямок, особливо в умовах повномасштабної агресії. Будь-яке рішення про зміну керівництва розвідувальних структур, підкреслив президент, потребує окремої оцінки ризиків для обороноздатності. Тому обидві військові кандидатури розглядаються з урахуванням того, що їхнє нинішнє місце роботи є не менш чутливим, ніж посада голови ОП.
Робота Офісу без очільника та контекст справи Єрмака
Зеленський заявив, що певний час готовий особисто координувати завдання, які зазвичай виконує голова Офісу президента, доки нову кандидатуру не буде погоджено. Він запевнив, що ОП продовжує працювати у штатному режимі, а ключові рішення ухвалюються у взаємодії з урядом, парламентом та силовими органами. На цьому тлі президент нагадав про події 28 листопада, коли детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели обшуки у тодішнього керівника Офісу Андрія Єрмака за місцем проживання. Єрмак підтвердив факт слідчих дій і заявив про повне сприяння розслідуванню. Водночас журналіст Financial Times Крістофер Міллер із посиланням на джерела повідомляв, що ці обшуки можуть бути пов’язані зі спецоперацією «Мідас» щодо корупції в енергетичній сфері.