Кремль заявив про намір тимчасово припинити бойові дії у війні проти України на період православного Великодня. За інформацією, оприлюдненою ввечері 9 квітня, режим тиші має стартувати в суботу о 16:00 за московським часом і діяти до кінця наступного дня. Про це повідомляє редакція Kirovograd, з посиланням на The New York Times.
У заяві зазначено, що міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов і начальник Генштабу Валерій Герасимов отримали розпорядження призупинити бойові операції на всіх напрямках. Водночас російським підрозділам наказано залишатися готовими до реагування на можливі дії української сторони.
У Кремлі також висловили очікування, що Україна підтримає ініціативу. Однак на момент публікації офіційна позиція Києва щодо дотримання цього режиму не була одразу озвучена.
Реакція України та досвід минулого року
Президент України раніше виступав із пропозицією припинити вогонь на Великдень, підкреслюючи символічність цього періоду. Водночас він публічно заявив про недовіру до подібних ініціатив з боку Москви.
Минулого року аналогічне «великоднє перемир’я» вже оголошувалося. За даними української сторони, протягом приблизно 30 годин було зафіксовано близько 3 тисяч порушень режиму тиші. У Херсонській області тоді загинули щонайменше троє людей, ще кілька отримали поранення.
Російське Міноборони, зі свого боку, заявляло про дотримання режиму припинення вогню і звинувачувало Україну в численних порушеннях — їхня кількість оцінювалася майже у 5 тисяч випадків.
Військова ситуація на тлі можливого припинення вогню
Журналісти зазначають, що навіть короткострокова пауза в бойових діях могла б мати тактичне значення. В умовах постійного спостереження та атак дронів на фронті тимчасове затишшя дозволило б військовим відновити сили та поповнити запаси.
Разом із тим експерти не очікують, що таке перемир’я стане основою для довготривалої деескалації. Поточна ситуація на фронті залишається напруженою, а бойові дії тривають практично безперервно.
Геополітичні фактори та переговори
Переговорний процес між Україною та Росією наразі перебуває у стадії застою. Ситуацію ускладнили останні події на Близькому Сході, зокрема удари США та Ізраїлю по Ірану.
Президент України зазначив, що нещодавні домовленості між Вашингтоном і Тегераном можуть створити короткострокове «вікно можливостей» для дипломатії. Водночас він припустив, що цей шанс може бути обмеженим у часі через політичні процеси у США.
Паралельно Україна продовжує удари по російській енергетичній інфраструктурі, зокрема нафтовому сектору. У Києві заявляють, що такі дії спрямовані на обмеження фінансових ресурсів РФ. При цьому українська сторона пов’язує можливість зупинки цих атак із припиненням російських ударів по енергосистемі України.
Санкції та енергетичний фактор
Українська влада також висловлює занепокоєння рішеннями США щодо тимчасового пом’якшення санкцій проти російської нафти. Йдеться про дозволи на реалізацію ресурсів, які вже перебували у морі до середини березня.
Термін дії цього винятку завершується в суботу — незадовго до початку оголошеного перемир’я. У Києві припускають, що Вашингтон може продовжити такі послаблення через ситуацію на світовому нафтовому ринку.
Контекст: попередні заяви та оцінки
Раніше українська сторона наголошувала на необхідності реального припинення вогню без загроз для цивільного населення. Президент підкреслював, що Великдень може стати можливістю для зниження інтенсивності бойових дій.
Водночас військові зазначали, що у попередні періоди оголошеного затишшя російські сили використовували паузи для перегрупування підрозділів та зміцнення позицій.
Читайте також: перемир’я США та Ірану під загрозою: нові звинувачення Тегерана