Україна стала першою країною, яка офіційно залучила приватні компанії та цивільні структури до виконання завдань протиповітряної оборони. Експериментальний проєкт, започаткований урядом у 2025 році, покликаний посилити захист критичної інфраструктури на тлі зростання кількості російських атак безпілотниками. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на ВВС News Україна.
Поштовхом до запуску нової моделі стали зміни у тактиці застосування ударних дронів. Російські війська збільшили інтенсивність запусків БПЛА та почали використовувати схеми масованих нальотів для прориву української системи ППО. Унаслідок цього під загрозою дедалі частіше опинялися промислові підприємства, транспортна інфраструктура, енергетичні об’єкти та логістичні центри далеко від лінії фронту.
Чому виникла потреба у приватній ППО
За словами представників військового командування, кількість об’єктів, які потребували захисту, зростала значно швидше, ніж можливості державної системи протиповітряної оборони.
У відповідь було вирішено залучити до захисту неба додаткові ресурси — насамперед людей, які не підлягають мобілізації або не можуть проходити службу в бойових підрозділах. Йдеться про ветеранів, жінок, молодь віком від 18 до 25 років та колишніх військових із пораненнями.
У червні 2025 року уряд дозволив створювати групи протиповітряної оборони у складі добровольчих формувань територіальних громад. Наступним кроком стало рішення від листопада 2025 року, яке надало право формувати такі підрозділи підприємствам різних форм власності.
У березні 2026 року механізм був розширений: приватні оператори отримали можливість тимчасово використовувати державне озброєння та боєприпаси для виконання завдань ППО.
Експеримент розрахований до листопада 2027 року, після чого Міністерство оборони має оцінити його результати.
Як компанії отримують дозвіл
Для створення власної групи ППО підприємство повинне подати заявку до Міністерства оборони.
У документах необхідно підтвердити наявність матеріальної бази, приміщень для розміщення техніки та озброєння, а також спроможність фінансувати діяльність підрозділу. Окремо надаються відомості про майбутній особовий склад і структуру групи.
Кандидати проходять перевірку, яка включає медичні огляди, перевірку на відсутність судимостей, а також оцінку можливих зв’язків із державою-агресором або особами, які перебувають під санкціями.
Станом на середину травня до Міноборони надійшло близько 40 заявок від потенційних операторів приватної ППО. Майже 30 із них уже отримали погодження, а близько десяти інтегровані до загальнодержавної системи протиповітряної оборони.
Частина підрозділів уже несе бойове чергування, тоді як інші завершують організаційні процедури та проходять етап координації з Повітряними силами.
Робота відбувається під контролем Повітряних сил
Усі приватні підрозділи діють виключно в межах єдиної системи ППО країни.
Командування Повітряних сил надає операторам доступ до систем моніторингу повітряного простору, визначає цілі та погоджує відкриття вогню. Самостійно ухвалювати рішення про застосування зброї такі групи не можуть.
Фактично приватні структури виконують функцію додаткового елементу захисту окремих об’єктів, посилюючи можливості державної системи протиповітряної оборони.
Хто вже долучився до проєкту
Серед перших операторів, які почали працювати в межах експерименту, — охоронна компанія «Гвардія» та підприємство Carmine Sky.
Керівники обох структур повідомляють про участь у захисті об’єктів інфраструктури та наявність перших успішних перехоплень ворожих безпілотників.
Окрім приватних компаній, інтерес до створення власних антидронових підрозділів проявляють державні та комунальні підприємства. Серед них адміністрації морських портів, підприємства водопостачання та теплопостачання, конструкторські бюро, енергетичні компанії та великі промислові виробництва.
До списку потенційних учасників також входять великі інфраструктурні оператори та промислові підприємства.
Яке озброєння використовують
Приватні оператори можуть закуповувати засоби радіоелектронної боротьби, автоматизовані турелі, кулеметні установки, дрони-перехоплювачі та радіолокаційні комплекси.
Частина обладнання інтегрується до систем Повітряних сил для обміну інформацією про повітряну обстановку.
Одним із найпоширеніших рішень стали автоматизовані турелі з кулеметами Browning M2. Такі системи здатні самостійно супроводжувати ціль, а оператор лише підтверджує відкриття вогню.
Крім того, окремі оператори використовують мобільні вогневі групи та дрони-перехоплювачі для знищення безпілотників на підльоті до об’єктів.
За рішенням військового командування деякі компанії також можуть тимчасово отримувати державні радари, стрілецьку зброю та переносні зенітно-ракетні комплекси.
Скільки коштує захист об’єктів
За оцінками учасників ринку, запуск системи приватної ППО для одного об’єкта потребує значних інвестицій.
Стартові витрати можуть перевищувати 20 млн гривень. До цієї суми входять закупівля обладнання, створення інфраструктури, монтаж систем виявлення та оплата роботи персоналу.
Вартість послуг залежить від масштабу об’єкта та рівня загроз. Представники компаній зазначають, що витрати на захист є значно меншими за потенційні збитки від влучання дронів і зупинки виробництва.
Перші результати експерименту
За даними військового керівництва, станом на кінець травня підрозділи приватної ППО вже знищили близько 50 російських безпілотників, включно з реактивними модифікаціями «Шахедів».
Найактивніше такі групи працюють у південних регіонах країни та на Харківському напрямку, де концентрація атак залишається однією з найвищих.
У командуванні повідомляють, що за час реалізації проєкту не було зафіксовано випадків дружнього вогню, пошкодження цивільних об’єктів через дії операторів або інших надзвичайних інцидентів.
Перший офіційний звіт щодо ефективності експерименту Міністерство оборони та командування ЗСУ планують представити восени 2026 року. На його основі буде ухвалюватися рішення щодо подальшого розвитку моделі приватної протиповітряної оборони в Україні.
Читайте також: Швеція передасть Україні 16 винищувачів Gripen: що відомо та характеристики літаків