Українські пасічники у 2026 році отримали непоганий урожай меду, однак збільшення обсягів продукції не принесло очікуваного зростання доходів. Закупівельні ціни всередині країни почали знижуватися, хоча експортна вартість українського меду помітно перевищує минулорічні показники. Повідомляє сайт Kirovograd з посиланням на Agro Times.
Яким був медовий сезон 2026 року
Результати сезону суттєво відрізняються залежно від медоносних культур. Збір акацієвого меду оцінюють як середній, тоді як гречаного меду пасічники отримали мало. Водночас липа та соняшник забезпечили високий урожай.
Саме значна кількість соняшникового меду стала одним із чинників зниження закупівельних цін. Вартість продукції почала падати ще після появи прогнозів про сприятливий сезон і великі обсяги збору в Україні.
На ціни акацієвого меду вплинула також ситуація в сусідніх країнах. Зокрема, високий урожай акації в Румунії збільшив пропозицію на європейському ринку та посилив конкуренцію між виробниками.
У результаті закупівельники отримали можливість формувати нижчі цінові пропозиції. Для пасічників це означає, що навіть хороший урожай не гарантує відповідного збільшення виручки.
Україна скоротила обсяги експорту, але заробила більше
За січень–липень 2026 року Україна експортувала 18,87 тис. тонн меду. Загальна вартість поставленої за кордон продукції становила приблизно $66 млн.
Середня експортна ціна українського меду зросла до $3,5 за кілограм. Для порівняння, у відповідний період минулого року вона перебувала на рівні близько $2,5 за кілограм.
Таким чином, кожен кілограм проданого за межі країни меду приносив українським експортерам більше валютної виручки, ніж роком раніше. Водночас покращення експортної ціни поки що не відобразилося на закупівельній вартості продукції для більшості пасічників.
Найбільшим покупцем українського меду залишається Німеччина. Серед інших основних напрямків постачання — Франція, Бельгія, Польща та Іспанія. Європейський ринок продовжує відігравати ключову роль у збуті продукції українського бджільництва.
Чому закупівельні ціни всередині країни падають
На внутрішній ринок одночасно впливають надлишок пропозиції, обережність експортерів і фінансові проблеми пасічників. Після збиткового попереднього сезону частина господарств не може довго зберігати продукцію та чекати вигіднішої ціни.
Бджолярам потрібні кошти для погашення боргів і кредитів, придбання цукру, ветеринарних препаратів та підготовки бджолиних сімей до зимівлі. Через необхідність швидко отримати гроші вони погоджуються продавати мед за нижчою закупівельною ціною.
Додаткову невизначеність створює можливе швидке вичерпання пільгових квот на постачання української продукції до Європейського Союзу. Закупівельні компанії враховують цей ризик і не поспішають підвищувати пропозиції для виробників.
Найбільше від цінових коливань залежать невеликі пасіки, які мають обмежені можливості для зберігання великих партій меду. Такі господарства частіше продають продукцію одразу після збору, коли пропозиція на ринку є максимальною.
Дрібні продажі посилюють тиск на ринок
Частина невеликих пасік реалізує залишки меду безпосередньо знайомим або постійним покупцям. Продукцію нерідко продають із мінімальною націнкою, щоб швидко повернути вкладені кошти.
Велика кількість таких пропозицій формує нижчий ціновий орієнтир для всього внутрішнього ринку. Закупівельники та експортери використовують надлишок доступної продукції під час переговорів із пасічниками, пропонуючи меншу вартість за кілограм.
Виробники, які можуть накопичити товарну партію та зберігати її до зміни ринкової ситуації, мають більше можливостей відкласти продаж. Невеликі господарства часто позбавлені такого запасу часу через поточні витрати та боргові зобов’язання.
У підсумку між експортною ціною та сумою, яку отримує безпосередньо пасічник, зберігається значна різниця. Попри подорожчання українського меду на зовнішніх ринках, внутрішня закупівельна вартість продовжує перебувати під тиском великого врожаю та термінових продажів.
Читайте також: ціна картоплі у 2026 році: прогноз на зимовий сезон