Україна заявила про продовження переговорів із Росією щодо масштабного обміну військовополоненими у форматі 1000 на 1000. За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, українська сторона вже передала Росії список із тисячі осіб, сформований за принципом тривалості перебування в полоні. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ також веде контакти зі США щодо гарантій виконання досягнутих домовленостей. Про це повідомляє редакція Kirovograd, з посиланням на ВВС.
Україна передала список для обміну
Координаційний штаб повідомив, що список для майбутнього обміну був сформований після переговорів за посередництва США. Йдеться про так званий “список 1000”, до якого внесли українських військовополонених з урахуванням строку їхнього перебування в російському полоні.
У штабі наголосили, що переговорний процес триває. Офіційної дати проведення обміну наразі не названо. Українська сторона не публікує персональні дані полонених і закликає не поширювати неперевірені списки або повідомлення про нібито визначений час повернення.
Зеленський у вечірньому зверненні заявив, що обмін “1000 на 1000” готується і має бути проведений. За його словами, США взяли на себе гарантії виконання домовленостей, досягнутих у межах переговорного процесу.
Яку роль відіграють США
Домовленість про масштабний обмін була пов’язана з американським посередництвом. 8 травня Зеленський підтвердив повідомлення про триденне припинення вогню на 9–11 травня та заявив, що сторони мають провести обмін по 1000 військовополонених з кожного боку.
Київ очікує, що Вашингтон контролюватиме виконання цих домовленостей. Зеленський заявив, що Україна перебуває на зв’язку з американською стороною саме щодо гарантій реалізації обміну. У публічних заявах українська влада підкреслює, що процес не зупинений, але потребує узгодження між сторонами.
Що заявляє Росія
Російська сторона публічно стверджувала, що Україна нібито не подала конкретних пропозицій щодо обміну в межах оголошеного режиму припинення вогню. Володимир Путін також заявляв, що Росія начебто надсилала запит на обмін 500 військовополонених, але Україна його “відхилила”. Київ ці твердження не підтверджує.
На тлі цих заяв Координаційний штаб повідомив, що український список для обміну російській стороні вже передано. Українська позиція полягає в тому, що підготовка до обміну триває, а ключовим питанням залишається фактичне виконання домовленостей.
Чому обмін не відбувся одразу
Попри оголошення про формат 1000 на 1000, обмін не був проведений одразу після заяв про перемир’я. За повідомленнями української сторони, процес потребує додаткових погоджень, зокрема щодо списків, логістики, підтвердження осіб та процедурної безпеки.
Попередній обмін між Україною і Росією відбувся 24 квітня. Тоді в Україну повернулися 193 військовослужбовці. Новий обмін, якщо його проведуть у заявленому форматі, стане одним із найбільших від початку повномасштабної війни.
Перемир’я і ситуація на фронті
Оголошене короткострокове перемир’я 9–11 травня мало стати частиною ширшої домовленості, яка включала і гуманітарний блок — повернення військовополонених. Водночас Україна повідомляла про продовження російських обстрілів прифронтових регіонів та ударів по інфраструктурі.
Напруга навколо 9 травня зростала на тлі військового параду в Москві. Кремль попереджав про “жорстку відповідь” у разі атак безпілотників, а Україна заявляла, що залишає за собою право реагувати дзеркально, якщо Росія продовжить удари по українській території.
Станом на зараз українська влада підтверджує підготовку обміну, але не називає точної дати його проведення. Координаційний штаб повідомляє, що переговори тривають, а Київ очікує від США гарантій виконання домовленостей щодо формату 1000 на 1000.
Читайте також: в Україні готують нові військові контракти: деталі